Без паляниці. Кому загрожує голод через війну в Україні

Війна – локальна, проблема – глобальна

Розв'язана росією в Україні війна може обернутись великим лихом не лише для нашої країни. Війна викликає велику продовольчу кризу, яка впливатиме на мільярди людей, а багато мільйонів просто поставить на межу голодної смерті. На думку генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, ця війна стане однією з основних причин нестачі продовольства цього року по всьому світу, і її наслідки можуть призвести до злиднів понад 1,7 млрд людей. "На карту поставлено життя та існування мільйонів людей", - зазначив він.

Війна в Україні стала також (поряд із пандемією коронавірусу) причиною зростання за останні півроку на 16% цін на лікувальне харчування для дітей, що, за даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), веде до підвищення рівня дитячої смертності. Вторгнення росії в Україну призвело до зростання як цін на сировину для лікувального харчування, так і на упаковку та транспортування. А це означає, що багато дітей у бідних країнах просто не зможуть його отримати.

Україна стала справжньою житницею світу, забезпечуючи хлібом близько півсотні країн. За даними Української асоціації бізнесу та торгівлі (UBTA), лише за 2020 рік Україна посіла 5-те місце у світі за обсягами експорту пшениці, і наша часткау загальному обсязі світового експорту перевищила 9%. І якщо багата і сита Європа, куди ми відправляємо лише близько 4% нашої експортної пшениці, цілком може обійтися без українського зерна, просто купивши його в іншому місці, то такі країни, як Єгипет чи Індонезія залежать від постачання українського збіжжя набагато більше — в кожну з цих країн йде 15-20% нашого експорту. Також від українського хліба багато в чому залежать і незаможні Марокко, Туніс та Ємен.

Проте проблема із забезпеченням хлібом у всьому світі виникає не лише через те, що українське зерно фізично не доїде до традиційних покупців. Такі перебої з постачанням спричиняють зростання світових цін на пшеницю, а це означає, що навіть українах, які не є покупцями нашого зерна, відчуваються наслідки військового конфлікту — ціни на пшеницю в цих країнах також зростають, і хліб стає менш доступним.

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль розповів Новини.LIVE, що ціни на пшеницю на світовому ринку за останні півроку зросли практично вдвічі, і зараз ф'ючерсні контракти на липень-вересень уже сягнули 460-480 доларів за тону. "Такі ціни просто непідйомні, і якщо взяти такі країни, як Сирія, Ірак, країни Північної Африки – від Лівії, Алжиру, Марокко і далі – до Сомалі, то вони можуть постраждати як від фінансової, так і фізичної нестачі чорноморської пшениці, значну частину якої становить саме пшениця з України",– сказав він.

Вузьке місце

За словами Павла Коваля, криза на ринку зерна викликана тим, що через війну традиційні канали експорту виявилися заблокованими, зокрема – українські порти в Чорному та Азовському морях. За оцінками експертів, в Україні зараз перебувають перехідні залишки різних видів зернових з урожаю минулого року, які були заплановані для експорту, в обсязі 20 млн т. Проте в березні Україна змогла експортувати лише 1,1 млн т, у квітні — 1,5 млн. т, у травні експорт може зрости лише до 2 млн т. Але такої інтенсивності експорту явно недостатньо, вона має бути на рівні близько 7 млн т на місяць, щоб встигнути відправити на експорт зерно до того, як у засіки піде новий урожай. "А ми ніколи, навіть у найкращі часи, коли не було блокади портів, не відправляли всіма видами транспорту більше ніж 5,5-6 млн т на місяць", - сказав Павло Коваль.

Тому Європа вживає термінових заходів, щоб інтенсифікувати потік зерна з України — 12 травня Єврокомісія затвердила перелік заходів коротко- та середньострокового характеру, які мають збільшити логістику агропродукції. Зокрема, планується прискорити передачу вагонів-зерновозів до Польщі та Румунії, інтенсифікувати процедури митного оформлення вантажів, організувати "зелені" коридори для автотранспорту та збільшити роль тих портів, що ще працюють, для вивезення зерна.

Однак при цьому вузьким місцем є не лише українська частина маршруту, яким йтиме зерно, а й європейська — транспортна інфраструктура Європи просто не готова прийняти таку кількість українського зерна та потік такої високої інтенсивності. Адже його треба нелише завезти до Європи, а й забезпечити його подальше транспортування країнами ЄС на адресу отримувачів. А це – додаткове навантаження на авто- та залізничний транспорт.

Для себе вистачить

Проте Україні проблема із забезпеченням хлібом поки що не загрожує. Незважаючи на те, що прогноз скорочення врожаю пшениці цього року становить 11 млн т у порівнянні з 33 млн т, зібраними у 2021 р., це не є катастрофою. Справа в тому, що ще з урожаю минулого року в Україні є запаси пшениці на кілька років, пояснив Павло Коваль. Плюс до цього є задатки на непоганий урожай зерна вже цього року.

Проблема може бути лише в тому, чи зможуть аграрії продати зерно, щоб мати достатньо фінансового ресурсу для проведення сівби озимих восени. Але цей фактор впливатиме на врожай зерна вже 2023 року.