Чотири фактори того, що західні санкції поки не призводять до краху російської економіки

Більшість людей очікували, що після введення Заходом санкцій проти росії на початку війни, економіка країни-агресора з тріском провалиться, люди голодуватимуть, бізнес закриватиметься, а олігархи стануть путінською опозицією через втрату статків. Але нічого з цього не сталось. Пітер Ратленд, професор державного управління Весліанського університету, наводить чотири фактори, які пояснюють, чому санкції не шкодять рф. Оригінал його статті опубліковано на the Conversation, переклад підготували Новини.LIVE.

Як путін відмазався від безпрецедентних економічних санкцій через війну росії в Україні — поки що

США та чотири десятки інших країн запровадили серйозні санкції проти росії у відповідь на її вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Санкції були безпрецедентними за своїм масштабом і суворістю для економіки такого розміру, як у росії.

Початкові санкції включали заморожування російських активів за кордоном та заборону на експорт ключових технологій до росії. Протягом 2022 року санкції були значно посилені, оскільки Європейський Союз врешті-решт поетапно скоротив закупівлю російської нафти та газу. Окремо, понад 1200 західних компаній закрили свою діяльність у росії.

Рік після початку війни: чи працюють санкції?

Початкові невдачі, але швидке відновлення

До вторгнення західні країни сподівалися, що загроза санкцій стримає росію від нападу на Україну. Але як тільки вторгнення почалося, мета змістилася в бік стримування президента володимира путіна від ескалації і спонукання його до відступу, шляхом зменшення його можливостей фінансувати свою військову машину.

Спочатку західні коментатори були впевнені, що санкції працюють.

У перший тиждень війни російський рубль різко впав у ціні через паніку росіян, коли більшість російських банків було виключено з міжнародної платіжної системи Swift, а державні активи в іноземних банках було заморожено. Однак російський центральний банк зміг швидко стабілізувати обмінний курс, повернувши його до довоєнного рівня. Інфляція досягла піку в 18% у квітні, а потім знизилася до 12% у грудні.

Навіть після цього деякі західні оглядачі продовжували наполягати на тому, що санкції завдають шкоди російській економіці.

Це правда, що санкції зруйнували певні сектори, зокрема авіа- та автомобілебудування, де через брак імпортних компонентів відбулося падіння виробництва на 80%. Однак загалом росія закінчила 2022 рік з падінням валового внутрішнього продукту лише на 3%. Роздрібні продажі впали на 9% протягом року, а місцеві бренди — разом з деякими китайськими та турецькими компаніями — замінили західні компанії на внутрішньому ринку.

Незважаючи на санкції та невдачі на полі бою, путін не демонструє жодних ознак відступу. У вересні він мобілізував 300 000 резервістів і розпочав кампанію з виведення з ладу української енергосистеми за допомогою ракетних ударів і безпілотників.

Я вивчав радянську та російську економіку понад чотири десятиліття. Я вважаю, що є чотири причини, чому небо ще не обрушилось на російську економіку.

1. Енергетичний рятувальний круг росії

Росія може витрачати понад 300 мільйонів доларів на день на ведення війни, але протягом більшої частини 2022 року вона заробляла 800 мільйонів доларів щодня від експорту енергоносіїв. Цього потоку доходів було достатньо, щоб запобігти падінню рівня життя і поповнити російські запаси зброї та боєприпасів.

Війна, а також скорочення росією поставок газу до Європи у 2021 році спричинили різкий стрибок цін на нафту і газ. У перший місяць війни світові ціни на нафту зросли на 50%, досягнувши піку в 139 доларів за барель у квітні, тоді як оптові ціни на газ у Європі зросли на 500%, сягнувши піку в 300 євро (320 доларів) за мегават-годину. Це створило нечувані прибутки для росії.

Незважаючи на те, що обсяг російського експорту нафти і газу до Європи впав у 2022 році, доходи від експорту енергоносіїв зросли до 168 мільярдів доларів за рік, що є найвищим показником з 2011 року. Росія закінчила рік з рекордно високим профіцитом поточного рахунку платіжного балансу в 227 мільярдів доларів.

2. У росії є багато інших клієнтів

Другий фактор: на 49 країн, що запровадили санкції, припадає лише 60% світової економіки. Залишається 40%, які все ще готові вести бізнес з москвою.

Більшість незахідних країн відмовилися приєднатися до санкцій. Багато хто розглядає війну в Україні як результат суперництва великих держав і не звинувачує росію. Індія і Китай купують ще більше російської нафти і газу — хоча вони переконали росію надати їм значну знижку від 20 до 30 доларів за барель. Туреччина також є важливим партнером: її торгівля з росією зросла на 45% у 2022 році.

І, незважаючи на свої зусилля щодо скорочення закупівель у росії, європейські країни все ще купили російських нафти і газу на 125 мільярдів доларів з початку вторгнення, порівняно з 50 мільярдами доларів Китаєм, 20 мільярдами доларів Туреччиною і 18 мільярдами доларів Індією.

3. Російська економіка загартована в боях

Третій фактор полягає в тому, що спостерігачі, які пророкували Армагеддон, не змогли оцінити унікальні особливості російської економіки.

Російський уряд готувався і планував цю війну протягом багатьох років і навчився жити і працювати в умовах санкцій, які були введені після анексії Криму в 2014 році.

Бурхливі 1990-ті навчили російський бізнес, споживачів і робітників пристосовуватися до несподіваних потрясінь — таких як висока інфляція, що знищила заощадження багатьох людей, або рейдерські захоплення підприємств і податкова поліція, що забирали бізнес. Багато людей очікували найгіршого і підготувалися до цього. В цілому, вони виявилися стійкими перед обличчям викликів і змирилися з меншими очікуваннями.

Російський ринок праці, як правило, поглинає шоки, не звільняючи працівників, а зменшуючи їм заробітну плату, поки ситуація не покращиться. Крім того, 15% робочої сили становлять мігранти, переважно з Центральної Азії — і їх можна звільнити і відправити додому, а потім знову найняти за потреби.

4. Олігархи та політики залишаються лояльними

Одне з ключових політичних припущень, що лежало в основі початкової стратегії санкцій, було хибним.

Теорія полягала в тому, що підсанкційні олігархи можуть втратити десятки мільйонів доларів і доступ до своєї західної розкоші, і вони переконають путіна змінити курс, щоб врятувати свої статки.

Ну, я б сказав, що росія — це диктатура, а не клептократія, і путін цінує національну владу більше, ніж особисте багатство. Олігархи втратили половину чи більше своїх статків, але мало хто з них публічно критикував війну. Вони знали, що кинути виклик путіну означатиме щонайменше втрату їхнього бізнесу в росії.

Тим часом "ліберальні" економісти, які керують центральним банком і міністерством фінансів і які відіграли ключову роль у допомозі росії вистояти під санкціями, залишилися лояльними. Як пише Financial Times, "путінські технократи врятували економіку, щоб вести війну, проти якої вони виступали".

Деякі спостерігачі сподівалися, що санкції змусять пересічних росіян піднятися на протест. Цього не сталося. Протести були, але вони пішли на спад перед обличчям поліцейських репресій: понад 19 500 осіб було заарештовано, а деяких лідерів засуджено до восьми років ув'язнення.

Основною реакцією тих, хто виступає проти війни, був виїзд з країни. Близько 500 000 виїхали, зокрема багато технологічних працівників, що, безсумнівно, негативно вплине на економічне зростання росії.

Ознаки економічної слабкості

Нині, коли війна починає свій другий рік, є підстави вважати, що ця ситуація може змінитися.

Важливо зазначити, що російський уряд припинив публікацію більшості агрегованих економічних статистичних даних, тому до всіх даних варто ставитися з обережністю — і цілком можливо, що реальність є гіршою, ніж ці дані свідчать.

Й енергетичний рятувальний круг путіна може вичерпатися, оскільки європейські закупівлі суттєво скоротяться у 2023 році. 5 грудня 2022 року ЄС запровадив обмеження ціни на російську нафту на рівні 60 доларів за барель, заблокувавши страхування танкерів, що перевозять нафту, продану за вищою ціною. Обмеження на нафтопродукти набуло чинності 5 лютого.

Федеральний бюджет росії вже перебував під надзвичайним тиском. У 2022 році росія мала дефіцит у 47 мільярдів доларів, який покривався за рахунок Фонду національного добробуту. Але цей фонд, який на кінець року становив 187 мільярдів доларів, швидко скорочується. У січні 2023 року різке падіння доходів від нафти і газу призвело до дефіциту в 38 мільярдів доларів лише за один місяць. Січень може бути винятком, але якщо тенденція збережеться, російському уряду буде все важче продовжувати фінансувати війну з кожним роком.

Але принаймні зараз я вважаю, що санкції не послабили ні владу путіна, ні його рішучість — і спроможність — продовжувати вести війну проти України.

Пітер Ратленд, професор державного управління, Весліанський університет, США

Фото: REUTERS/Alexey Pavlishak