Довга дорога до справедливості: чи зможе Україна отримати від росії компенсацію за війну

Весь демократичний світ єдиний у думці, що російська федерація як країна-агресор має заплатити за все скоєне та відшкодувати збитки, завдані державі Україна, її громадянам та бізнесу. Тому нагальним питанням залишаються механізми відшкодування збитків, завданих воєнними злочинами.

Джерелами відшкодування таких збитків можуть бути арештовані кошти та майно країни-агресора, а також пов’язаних із росією підсанкційних публічних і приватних компаній, політичних діячів. Це майно може знаходитись як на території України, так і за кордоном.

Оцінюючи перспективи отримання таких активів Україною, слід зазначити, що в Україні та в інших країнах світу їх було арештовано на понад 500 млрд доларів, з яких близько 300 млрд доларів становлять арештовані активи російського центрального банку.

Важливі кроки на довгому шляху

Важливим кроком в напрямку відшкодування збитків стало прийняття резолюції Генеральної Асамблеї ООН у листопаді 2022 року.

Резолюція передбачає відповідальність росії за виплату репарацій Україні, визнає росію винною в завданні збитків Україні внаслідок повномасштабного військового вторгнення і закликає рф відшкодувати їх.

Проте з юридичної сторони така резолюція має рекомендаційний і скоріш за все політичний характер, та не є обов'язковою до виконання з точки зору міжнародного права. Але це сигнал, який свідчить про те, як до збройної агресії ставляться інші країни-учасники ООН, говорить адвокат, керуючий партнер Business & Legal group Юлія Лукошкіна.

Також резолюцією визнано необхідність створення міжнародно-правового механізму в співпраці з Україною, який буде спрямовано на відшкодування документально підтверджених збитків, шкоди та втрат, спричинених рф.

Саме через відсутність такого механізму на даний момент, а також у зв’язку з високою ймовірністю оскаржень будь-яких дій з конфіскації зі сторони росії та її пов’язаних осіб можуть виникати серйозні труднощі для реального отримання Україною відшкодування збитків, каже співрозмовниця Новини.LIVE.

Наразі уряди європейських країн та США, в яких зосереджена більша частина арештованих активів, працюють над розробкою правових механізмів, які дадуть змогу конфісковувати майно рф за спрощеною процедурою та спрямувати його на відшкодування збитків, яких зазнала Україна.

Нелегкий вибір шляху

Одним із найбільш перспективних варіантів конфіскації російських активів для подальшої сплати репарацій є створення міжнародного суду за підтримки ООН.

"До прикладів виплати репарацій в сучасній історії можна віднести репарації Іраку за окупацію Кувейта в 1990-1991 роках. Після цього конфлікту було утворено компенсаційну комісію ООН. Підставою для виплат стали резолюції Ради Безпеки ООН, в результаті чого Ірак виплатив Кувейту 52 мільярди доларів США", — нагадує Юлія Лукошкіна.

Проте змусити росію виплатити репарації за допомогою наявних міжнародних механізмів наразі дуже складно.

У Міжнародному суді ООН існує проблема юрисдикції. Із позитивного — це те, що його рішення мають юридичну силу. Проте Міжнародний суд ООН має право розглядати справи лише в тому разі, якщо обидві держави погодилися стати сторонами судового розгляду.

Ще однією інстанцією, яка могла би змусити росію сплачувати репарації, міг бути Європейський суд з прав людини. Але росія вийшла зі складу Ради Європи і більше не підпорядковується рішенням усіх її механізмів, починаючи з вересня 2022 року.

Або ж — рішення про виплату репарацій міг би ухвалити Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Але для того, щоб суд міг порушити справу за обвинуваченням у злочинах російської агресії, необхідна резолюція Ради Безпеки ООН, а це буде доволі складно, враховуючи, що росія є постійним членом Ради Безпеки ООН і може накласти, ба більше — накладе, вето на таке рішення.

Наразі європейськими законодавчими органами та спільнотою обговорюється питання створення спеціального трибуналу.

Чому не так легко конфіскувати активи фізосіб

Після вторгнення росії в Україну західні країни заморозили величезну кількість російських активів, в томі числі й активи російських олігархів. 

Санкції були покликані створити тиск на росію та зупинити війну, але вони не є покаранням. Вони не покликані позбавити когось права власності. Тому ситуація із конфіскацією підсанкційних активів є набагато складнішою, ніж з їх заморожуванням, пояснює юрист практики міжнародного арбітражу Arzinger Володимир Наконечний. 

Це зумовлено тим, що повага до права приватної власності є основоположним принципом, на якому побудовані західні демократії.

"Ми постійно слідкуємо за змінами до законодавства щодо конфіскації російських активів у ЄС, США, Канаді та Великій Британії та можемо зазначити певний прогрес у цьому питанні", — зазначає юрист.

Зокрема, 22 грудня 2022 року Сенат США прийняв законопроєкт, який дозволяє передавати конфісковані активи російських олігархів або інших осіб під санкціями Україні. Нещодавно це дало перший результат — окружний суддя федерального суду Мангеттена дозволив прокуратурі конфіскувати 5,4 млн доларів, які належать олігарху Костянтину Малофєєву, що відкриває шлях для їх передачі Україні. Як відбуватиметься ця передача і коли вона відбудеться — наразі невідомо.

Ця перша конфіскація відбулася через спробу Малофєєва обійти санкції на підставі уже існуючого в США дуже розвиненого санкційного законодавства. 

"Це ще раз підтверджує тезу, що позбавлення права власності можливе лише на підставі закону і з дотриманням чітко визначеної процедури", — говорить співрозмовник Новини.LIVE.

В інших країнах конфіскації поки не відбувалися. Хоча Канада ще в червні 2022 року прийняла законодавство, яке дозволяє конфіскувати активи, які потрапили під санкції через війну росії, відтоді цього так і не відбулось. Щодо Європейського Союзу, то відповідне законодавство ще перебуває в процесі створення. Раніше повідомлялося, що європосадовці планують запровадити кримінальну відповідальність і конфісковувати активи за обхід санкцій.

Тому перспективи стягнення майна російських олігархів і, відповідно, передачі їх Україні, безперечно, є. Але партнери України дали чітко зрозуміти, що для цього мають бути вагомі підстави і дотримана належна юридична процедура, яка в більшості країн перебуває лише в процесі створення.

У чому складність конфіскувати активи центробанку росії

Відповідно до міжнародного звичаєвого права, активи, які використовуються для офіційних (публічних) цілей держави, вважаються суверенними активами. Вони мають імунітет від примусового стягнення. Суверенними активами держави вважаються і рахунки центрального банку.

Заморожені по всьому світу майже 350 млрд доларів активів центробанку росії могли би стати основою для відшкодування збитків, що завдані війною. Міжнародні партнери сходяться на думці, що передати ці кошти Україні було б справедливо. 

Однак, зазначає Володимир Наконечний, з точки зору міжнародного звичаєвого права конфіскація цих активів буде протиправною. 

Загалом наразі відсутні будь-які механізми, з допомогою яких можна було б це зробити. Окремі винятки щодо зняття імунітету із суверенних активів існують, наприклад, в законодавстві США щодо тероризму, однак наразі їх неможливо застосувати. 

"Ми вважаємо, що війна як грубе порушення міжнародного права має розглядатися як підстава для позбавлення імунітету суверенних активів держави-агресора. Безперечно, таку позицію лобіюватиме Україна перед західними партнерами. На нашу думку, конфіскація активів центробанку рф залежатиме від політичної волі та консенсусу між нашими найбільшими союзниками — США, Канадою, Великою Британією та іншими. Адже таке рішення буде справді зміною світового правопорядку", — каже співрозмовник Новини.LIVE.

В історії вже були випадки, коли активи центробанку використовувались для виплат компенсацій чи відбудови. Так, свого часу Іран, щоб розморозити активи свого центробанку, сам передав їх третину для фінансування компенсацій, які присуджувались Комісією Іран — США; активи центробанку Іраку (режиму Хусейна) були конфісковані для відбудови держави; активи центробанку Афганістану та Ірану були конфісковані / стягнуті в США для виплати компенсацій жертвам тероризму. 

Тобто певні історичні приклади і напрацювання в цьому напряму вже існують, а запит на побудову нової системи правопорядку завжди дуже сильний після глобальних конфліктів. Прикладами тому є створення Ліги Націй після Першої світової війни та ООН — після Другої світової.

Немає нічого неможливого

Головними труднощами в отриманні Україною тих чи інших активів росії є відсутність у більшості країн відповідного законодавства для конфіскації таких активів і передачі їх Україні. На сьогодні вагомий крок вперед зробили лише США і Канада, прийнявши відповідні зміни до законів. На рівні ЄС цей процес, на жаль, затягується.

Ймовірно, деякі країни побоюються, що їхні дії можуть порушувати міжнародне право. Проте такі побоювання мали б зменшитися після прийняття ООН Резолюції про репарації для України, каже Володимир Наконечний. 

В документі організація визнала необхідність притягнути рф до відповідальності і створити компенсаційний механізм, а також закликала створити міжнародний реєстр збитків. 

"У найближчій перспективі ця резолюція може стати певною правовою основою для партнерів України, щоб розробляти та ухвалювати національне законодавство для вилучення та продажу заморожених російських активів — як держави, так і державних компаній чи російських політиків і олігархів — і використання отриманих коштів для відбудови України та компенсації завданих рф збитків", — сподівається юрист. 

Водночас все більше держав заявляють про свою готовність конфіскувати російські активи, що свідчить про наявність відповідних настроїв у суспільств і керівництва західних країн. Тому віримо, що такі перепони як, наприклад, суверенний імунітет держави-агресора будуть подолані. Адже світ потребує нового правопорядку, який не дозволить агресору уникнути відповідальності.

Коли Україна зможе отримати арештовані російські активи

Опитані Новини.LIVE юристи сходяться на думці, що процес отримання Україною арештованих російських активів точно не буде швидким.

Схоже, Україна планує створити компенсаційний механізм на прикладі того, що був створений після Ірако-Кувейтського конфлітку. Під діяльність відповідного компенсаційного механізму має створюватися фонд, куди передаватимуться активи росії для виплати компенсацій постраждалим. Багато буде залежати від успішності цього починання. Однак це не швидкий процес. 

Чи будуть передаватися Україні якісь активи до створення цього механізму — питання відкрите. Можливо, відповідь на це питання отримаємо, коли дізнаємось подальшу долю перших конфіскованих російських активів. Мова йде про 5,4 млн доларів, конфіскованих американським судом у російського олігарха Костянтина Малофєєва.

Інше важливе питання — коли постраждалі українці та бізнес зможуть отримати компенсації з цих активів. До прикладу, комісія щодо збитків, завданих внаслідок іраксько-кувейтського конфлікту, діяла протягом 1991-2020 років і здійснювала виплату компенсацій частинами та за пріоритетом. Спочатку, протягом 1996–1999 років, виплатили компенсації громадянам. У 1999 році почали виплачувати компенсації бізнесу. На кінець 2013 року залишилася лише одна неоплачена вимога від Kuwait Petroleum Corporation, якій комісія визначила компенсацію в розмірі 14,7 млрд доларів.

"Отже, процес конфіскації коштів, передання їх Україні і виплати безпосередніх компенсацій може зайняти багато років. Зараз же громадянам і бізнесу варто приділити увагу створенню належної доказової бази. Як показує наш досвід, вона матиме вирішальне значення при визначенні суми компенсації", — каже Володимир Наконечний.

Більше того, для деяких позивачів, зокрема великого бізнесу, який постраждав на окупованих територіях, уже зараз доступні ефективні механізми для стягнення збитків з росії, а саме, інвестиційний арбітраж. Потенційним позивачам варто серйозно замислитися над тим, щоб починати відповідні процеси в інвестиційному арбітражі проти росії вже зараз. До держави-агресора уже вишикувалася черга з кредиторів, і вона буде лише зростати. Тому ті хто, матиме арбітражне рішення, яке підлягає примусовому виконанню, матимуть більше шансів отримати компенсацію, коли заморожені активи росії стануть доступними.

Фото: REUTERS/Oleksandr Ratushniak