Е-декларування доходів чиновників під час війни: чому це варто зробити саме зараз

Вже до середини вересня в Україні має бути відновлено електронне декларування доходів посадових осіб, які прямо не залучені до мобілізації та воєнних дій. Такою є одна з вимог Міжнародного валютного фонду в рамках чотирирічної кредитної програми розширеного фінансування на $15,6 млрд, що стартувала у березні. 

Крім того, має бути відновлено функцію Національного агентства з питань запобігання корупції щодо перевірки та верифікації декларацій.

На виконання своїх зобов’язань перед МВФ Україна зробила перший крок — 27 липня Верховна Рада схвалила у першому читанні відповідний законопроєкт (№9534). Наразі документ готується до другого читання.

Зі слів голови парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії відомо, зокрема, що плануються поправки, які зобов'яжуть військових з територіальних центрів комплектування декларувати свої активи не чекаючи закінчення війни. Обговорюється також можливість запровадження норми про необхідність декларування місця перебування членів сімей посадовців за кордоном.

Новини.LIVE звернулись до юристів за коментарями щодо того, наскільки вчасним є поновлення декларування доходів чиновниками під час війни і що це дасть Україні.

Чи варто повертати декларування доходів

За словами радниці юридичної компанії Sayenko Kharenko Злати Симоненко, електронне декларування є ефективним інструментом моніторингу способу життя державних посадовців, їхніх статків та активів за будь-яких часів. Під час війни чиновники також купують, продають, набувають активи, отримують доходи. А тому декларування варто повертати.

"Електронне декларування є одним із механізмів перевірки прозорості діяльності високопосадовців. Це не є абсолютним процесом боротьби з корупцією. Це лише один зі складників цього процесу. Однак він дає підстави для аналізу доброчесності держслужбовців", — аргументує юристка.

Водночас, попереджає вона, іноді електронне декларування може використовуватись як інструмент тиску на високопосадовців через постійні перевірки декларацій та притягнення до відповідальності за технічні помилки, внесені до декларацій. Саме тому підхід до декларування варто уточнити та вдосконалити.

Адвокат юридичної компанії Stron Legal Services Катерина Струкова зазначає, що, на жаль, не існує об’єктивних критеріїв, якими можливо "поміряти" ефективність саме декларування посадовців для запобігання корупції. 

"Ми не можемо об’єктивно довести причино-наслідковий зв'язок між декларуванням та антикорупційними показниками. Ми не зможемо порахувати, скільком чиновникам необхідність показати суспільству свої статки завадила отримати корупційний дохід, а скількох утримала від хабаря", — констатує співрозмовниця Новини.LIVE.

А проте, опосередковано про значення та важливість декларування свідчить небажання українського істеблішменту його впроваджувати. 

Історична ретроспектива спротиву системи

Єдиний державний реєстр декларацій запрацював в Україні у серпні 2016 року на виконання низки законів, прийнятих ще в 2014 році. Декларації публікувалися у відкритому доступі. 

27 жовтня 2020 року Конституційний суд розглянув подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу — електронне декларування, спецконфіскацію та оновлену статтю 368-5 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Тоді Конституційний суд визнав, зокрема, неконституційною кримінальну відповідальність за неподання декларації або декларування неправдивих даних, оскільки вважав безпідставною криміналізацію цього злочину.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Корупція, зарплати військовим, контрабанда та бек-офіси. Велике інтерв'ю з Ярославом Железняком

"Скандал з цим рішенням КСУ в суспільстві був неабиякий. Наші закордонні партнери і донори, які морально і фінансово допомагали Україні зі створенням антикорупційної структури, були обурені. І законодавці знайшли спосіб повернути в Кримінальний кодекс відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання декларації", — нагадує Катерина Струкова.

З початком повномасштабної збройної агресії Росії, коли вже була окупована частина Київщини, а бої точилися на підступах до столиці, Верховна Рада ухвалила Закон про відтермінування обов’язкової подачі декларацій на період воєнного стану з огляду на те, що до перемоги над Росією "декларанти не повинні втрачати час на заповнення та подання декларацій".

Одним з аргументів щодо необхідності відтермінування подачі декларацій був захист інтересів декларантів, питання їхньої безпеки. Декларації ж бо публікуються на сайті, будь-хто може побачити особисті дані, наприклад марку й модель авто декларанта, район проживання та інше. 

"Завдяки героїчному спротиву українського народу та подвигу ЗСУ ворог був відкинутий з частини захопленої ним території, тож у чиновників та посадовців явно з’явився час для заповнення декларацій. Деякі з них навіть не знали, куди той час дівати та відправились за кордон відпочивати. Крім того, інформацію щодо статків депутатів та інших топ- чиновників досить легко знайти у відкритих публічних джерелах", — аргументує юристка необхідність поновлення декларування. 

На сьогоднішній день фактично частину функцій антикорупційних органів та електронного декларування виконують журналісти-розслідувачі, які  знаходять інформацію та доводять її до суспільства.  З’ясувати вартість  автомобіля, проживання в люксовому номері готелю чи хоча б брендової сумки або одягу в сучасному цифровому світі - справа декількох хвилин. Місце знаходження майна, як і самого посадовця, теж є "секретом Полішинеля".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олігархічно-кланова система — більш небезпечний ворог, ніж росіяни в окопі, — інтерв’ю з Гетманцевим

І, нарешті, регулярно "підсвічують" статки топ-посадовців їхні дружини/коханки та діти, викладаючи в соціальних мережах фото з фешенебельних курортів. Саме вони добровільно, хоча і несвідомо, допомагають суспільству "моніторити" спосіб життя своїх коханих чи батьків.

Тож, констатує співрозмовниця Новини.LIVE, відпали фактичні підстави, які були причиною відтермінування подачі декларацій.