Половина бюджету на війну та повна невизначеність: що експерти думають про державний кошторис на 2023 рік

Третього листопада, за два місяці до нового року Верховна Рада схвалила в другому читанні та в цілому проєкт державного бюджету України на 2023 рік. Поспіх народних обранців цілком зрозумілий — в умовах війни для України життєво важливо отримати гарантії міжнародної фінансової допомоги на наступний рік. А для цього потрібно було якомога швидше ухвалити бюджет. Така вимога наших закордонних партнерів.

"Бюджетного спаму" було менше 

Через війну та високу невизначеність уряд відмовився від середньострокового бюджетного планування. Розробляти бюджетні запити розпорядникам довелося у турборежимі, розказує заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко, посилаючись на результати аналітичної роботи команди експертів Центру.

Для підготовки бюджетних програм у державних інституцій було лише дев’ять днів. Міністерство фінансів 11 серпня направило до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції для підготовки бюджетних запитів на 2023-2025 роки, а 19 серпня бюджетні запити вже мали надіслати.

Своєю чергою, народні депутати зменшили "бюджетний спам" та втричі менше подали пропозицій до розробленого урядом проєкту бюджету (1270 пропозицій на додаткові 4 трлн грн).

Під час складання проєкту державного бюджету на 2023 рік було багато невідомих у фактичних наслідках російської агресії для економіки. Прогноз, врахований під час формування бюджету на 2022 рік, та середньостроковий прогноз повністю втратили свою актуальність. Тому макропрогнози розробляли із врахуванням можливих сценаріїв — від деокупації значної частини території до захоплення нових регіонів України. Для підготовки бюджету обрали найбільш зважений. Проте розвиток подій як на фронті, так і в економіці дуже мінливий, і згодом прогноз може суттєво змінитися.

З найважливішого — 43% видатків державного бюджету заплановано на безпековий сектор. Цю суму Україна поки що перекриває власними доходами.

З власних джерел Україна має забезпечити 52% від суми своїх планових видатків. Решта суми — дефіцит, який маємо перекривати із зовнішніх джерел. Майже всі необоронні видатки мають покриватися за рахунок надходжень від міжнародних донорів.

Загальна потреба у фінансуванні — 1,7 трлн гривень. Потреба у фінансуванні відрізняється від дефіциту тим, що вона містить у собі погашення боргів. Йдеться переважно про внутрішній борг. Щодо зовнішнього боргу України є згода більшості міжнародних кредиторів щодо реструктуризації.

"Держава спробує частково перезапозичити на внутрішньому ринку. Але цих коштів не вистачить. Тому розрахунок іде на зовнішні запозичення. Ці запозичення будуть дуже суттєвими. Міністр фінансів України Сергій Марченко озвучує цифру у 38 млрд доларів. Саме таку суму потрібно буде запозичити на зовнішніх ринках. Мінфін дуже сподівається, що частина цих коштів буде у вигляді грантової допомоги, а не боргу, який потім ще роками тиснутиме на українську економіку", — каже Марія Репко.

Найімовірніше, протягом року бюджет буде кілька разів переглядатися. Бо дуже непевний макроекономічний прогноз.

Це нормально в умовах невизначеності під час війни, зазначає експертка. Спрогнозувати макроекономічну динаміку дуже важко. Наприклад, після жовтневих масових обстрілів енергетичної інфраструктури України Мінекономіки переглянуло свій прогноз економічного росту на 2023 рік з +4,6% до +3,2%. Тобто ці атаки коштували українській економіці 1,4 відсоткового пункту (в.п.) росту ВВП.

Навіть прогнози Міністерства економіки і Національного банку відрізняються між собою. А саме ці дві державні установи мають найсильніші команди макропрогнозистів. Так, наприклад, НБУ прогнозує 4% економічного росту в 2023 році, Мінекономіки — 3,2%; рівень інфляції — 28% від Мінекономіки, 21% — від НБУ.

Ситуація на фронті дуже сильно впливатиме на економічні прогнози. Впливатиме і ситуація загалом з логістикою, зокрема з "зерновим коридором", з перевезеннями залізницею тощо.

Щодо додаткових коштів, запланованих на ремонт доріг: з одного боку, дороги — це логістична "кровоносна система" держави в усі часи, а тим паче під час війни. З іншого боку, дуже сильно розчаровують історії з корупцією і махінаціями на дорожньому будівництві. Під час війни це може мати фатальні наслідки.

Будь-яка подібна історія, коли вона стає публічною, суттєво ускладнює можливості України отримувати фінансову допомогу від міжнародних партнерів.

"Дуже важливо розуміти всім: вкрадеш сьогодні — завтра не буде твоєї держави. Бо фінансова допомога іноземних партнерів — це те, від чого Україна зараз надзвичайно залежить. Це зараз як медична крапельниця, від якої залежить здоров'я і життя українського організму", — попереджає співрозмовниця Новини.LIVE.

Ознак гарантій міжнародних грантів немає

На думку доктора економічних наук, заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліло, судячи з того, що суттєвого зростання дохідної частини державного бюджету між першим і другим читанням не відбулося, можна зробити висновок, що наразі Україна не має гарантій щодо надходження міжнародної грантової допомоги.

"Раніше Євросоюз повідомляв про готовність виділяти Україні 1,5 млрд євро щомісячно. Але судячи з цифр дохідної частини державного бюджету, остаточної домовленості ще не досягнуто", — каже експерт.

Видаткову частину бюджету очевидно вирішили не чіпати, бо вона й так була розрахована, виходячи з мінімальних потреб.

Разом з тим, на тлі надто песимістичного економічного прогнозу, закладеного в бюджет до першого читання, прийнятий у другому читанні державний кошторис виглядає більш оптимістично. Не може не радувати і той факт, що бюджет на наступний рік ухвалено вже в листопаді.

Але, вважає співрозмовник Новини.LIVE, в умовах військової та, відповідно, макроекономічної невизначеності можна було не поспішати так зарано ухвалювати бюджет. До кінця року ще два місяці. За цей період може суттєво змінитись економічна динаміка. Маючи фінансовий план на наступний рік, ми тим самим трохи ускладнили можливості для його оперативного перегляду.