Тотальний дефіцит. Де Україна шукатиме гроші на відбудову в 2023 році

Потреби України на першочергове відновлення у 2023 році, за оцінками Світового банку та Міністерства фінансів України, становлять $14,1 млрд для п’яти ключових сфер, що безпосередньо впливають на добробут людей та стимулюють економіку. Зокрема, це енергетичний сектор з потребами в розмірі $3,3 млрд, гуманітарне розмінування з потребами в сумі $400 млн, відновлення зруйнованого та пошкодженого житла — $1,9 млрд. Потреби на відновлення критичної та соціальної інфраструктури становлять $5,8 млрд. Крім того, $2,8 млрд необхідно для підтримки приватного сектору. 

Наразі в державному бюджеті на поточний рік на зазначені цілі передбачено $3,3 млрд. Міжнародні партнери надали гарантії українському урядові на суму $4,3 млрд.

Досі не покритими залишаються потреби на відновлення в сумі $6,5 млрд.

Звідки Україна братиме гроші

За оцінками Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки (KSE), з огляду на неухильну підтримку міжнародних партнерів України з початку повномасштабного російського вторгнення, залучення коштів на відновлення виглядає реалістичним, а цілі закриття необхідних потреб цього року — досяжними.

Зокрема, за даними Міністерства фінансів України станом на 24 травня 2023 року для фінансування державного бюджету було залучено $32,1 млрд у 2022 році та $18,5 млрд у 2023 році від міжнародних партнерів у вигляді кредитів та грантів.

Водночас у державному бюджеті на 2023 рік передбачений Фонд ліквідації наслідків збройної агресії в сумі 35,5 млрд грн (близько $1 млрд). Ці кошти — половина чистого прибутку Національного банку України, перерахована до державного бюджету. Також джерелом цього фонду є кошти від реалізації арештованих російських активів.

За даними Міністерства фінансів, наразі Україна веде перемовини зі США щодо отримання $1,5 млрд фінансової допомоги.

$800 млн США мають виділити Україні на відновлення енергетики. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, це питання вже вирішене.

$400 млн грантової допомоги отримала Україна від Японії через Японське агентство міжнародної технічної допомоги. Загалом же з початку року Україна та Японія домовились про виділення на відновлення понад $650 млн.

1 млрд євро обіцяє надати Європейський Союз.

Майже $1,6 млрд Україна планує залучити у вигляді грантів через Цільовий фонд для підтримки, відновлення та реформування України (URTF). Фонд залучає кошти країн-донорів на рамкові проєкти, серед яких, зокрема: RELINC (реконструкція транспортної інфраструктури), Re-Power (відновлення енергетики), HEAL (підтримка системи охорони здоров'я). 

Із зазначеної суми Україна планує отримати $585 млн в рамках проєкту RELINC, $500 млн – через ініціативу Re-Power і ще $500 млн — від проєкту HEAL.

Кошти виділятимуться переважно у вигляді грантів, частково — у вигляді кредитів. 

Про що розказав міністр

Наприкінці квітня міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" розповідав про створення найближчим часом фонду SPURR (Special Program for Ukraine's Recovery and Crisis Response) загальним розміром в $2 млрд.

"Цей фонд мультиплікативний: умовно кажучи здійснюється потрійна мультиплікація. Тобто якщо зберуть $2 млрд, то потенційно Україна може отримати $6 млрд допомоги. Це кредитні кошти від Світового банку", — розказував пан Марченко.

Розраховує Україна і на допомогу країн Великої сімки. Так, Норвегія, Швейцарія та Нідерланди вже заявили про підтримку України. Ведуться перемовини зі Швецією та Австралією.

Станом на кінець квітня відбулись перші засідання Цільового фонду для підтримки, відновлення та реформування України за участю представників урядів Австрії, Канади, Ісландії, Японії, Литви, Нідерландів, Норвегії, Швеції та Швейцарії. Запросили також уряд США, Німеччини та Індонезії. 

За оцінками Сергія Марченка, до кінця року через згаданий фонд можливо акумулювати $2 млрд. 

"Це кошти від Японії — $471 млн, Норвегії — $100 млн та $190 млн ще у процесі оформлення, Нідерландів — $94 млн та ще $65 млн у процесі оформлення, Канади — $84,5 млн, Швейцарії — загалом близько $58 млн,  Швеції — $13,48 млн, Австрії — $21,21 млн, Литви — $5,32 млн, Ісландії — $2,5 млн та у процесі оформлення ще $0,5 млн, Латвії  — у процесі оформлення на $2,2 млн", — перелічив міністр.

Крім того, уряд Данії озвучив наміри щодо створення спеціального фонду для України обсягом близько EUR1 млрд.

Ну і не варто забувати про стратегічне співробітництво з Міжнародним валютним фондом. З 23 травня в австрійському Відні триває робота місії Міжнародного валютного фонду з першого перегляду програми розширеного фінансування України (EFF) на $15,6 млн. Чотирирічна програма була затверджена наприкінці березня 2023 року і має стати частиною великого пакета допомоги від країн "Групи семи" (G7) на суму $115 млрд.

На момент публікації матеріалу Міністерство фінансів України не відповіло на запит Новини.LIVE щодо джерел фінансування відновлення в 2023 році.

Куди витратити гроші

Поки триває війна, для надання Україні міжнародної підтримки не будуть застосовуватися надто жорсткі макроекономічні цільові критерії, упевнений заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

Наразі головне завдання — ефективне використання допомоги. Тому Україна має: 

• забезпечити максимальну прозорість використання коштів на відбудову;
• обрати та слідувати пріоритетам, які дають найбільший ефект для стійкості в умовах війни та вирішують найнагальніші соціальні завдання; 
• навіть в умовах війни намагатися комбінувати використання міжнародної допомоги із залученням приватних коштів на відбудову.

Що стосується пріоритетних напрямів використання коштів, то, упевнений співрозмовник Новини.LIVE, по-перше, потрібно забезпечити енергетичну безпеку країни перед наступним осінньо-зимовим періодом.

"Це — і відновлення енергоінфраструктури, і відбудова та переобладнання блоків ТЕЦ, і, що дуже важливо, розширення сегменту місцевої альтернативної енергетики. Неправильно покладати завдання безпеки енергосистеми на ДТЕК, який транслює це в тарифи. Треба знайти формати взаємодії з цією приватною компанією, щоб забезпечити відновлення та зміцнення стійкості на партнерських засадах з державою та міжнародними коштами", — переконаний Ярослав Жаліло.

По-друге, у теплий період року треба максимально забезпечити відновлення житла, а у разі потреби — зведення тимчасових помешкань. Також треба відновити базову соціальну інфраструктуру. Люди повинні мати змогу повернутися додому та долучитися до відбудови своїх населених пунктів та громад. Ще один зимовий сезон вимушеної еміграції суттєво зменшить частку тих, хто готовий повернутися до України, попереджає вчений.