Як війна руйнує економіку України: оцінки експертів

Від початку війни Україна втратила значну кількість великих підприємств, які забезпечували суттєву частку валового внутрішнього продукту (ВВП). 

Значна частина сільськогосподарських земель замінована — використовувати цю землю наразі неможливо. Україна втратила частину експортних ринків.

Професор Київської школи економіки, президент CFO Club Ukraine Михайло Колісник констатує: якщо в Україні гірше працює економіка, то й українська продукція, попри відкриті двері Європейського Союзу та інших ринків, оцінюється з більшим ризиком. Це стосується і сфери послуг, зокрема IT. Деякі закордонні замовники відмовляються від послуг українських програмістів лише через факт війни.

"Під час війни інвестори не поспішають вкладати кошти в українську економіку, попри те що вартість українських активів значно впала. Суверенний ризик України на сьогоднішній день оцінюється на рівні 17-18% річних. Це означає, що Україна змушена платити за своїми борговими цінними паперами на 17-18% річних більше, ніж платять за аналогічними паперами розвинені країни", — пояснює "математику війни" співрозмовник Новини.LIVE.

Все тримається на людях

Через значний відтік населення в Україні дуже впало споживання. Це призводить до того, що закривається багато дрібних бізнесів, бо просто немає попиту на їхні товари і послуги.

Серед позитивів ситуації — збільшення витрат на оборону. В результаті, збільшуються доходи частини населення, задіяної у військово-промисловому комплексі.

З іншого боку, треба розуміти, що держава оперує обмеженим об’ємом коштів. І якщо значна частина бюджетних коштів витрачається на ВПК, то це означає, що на інших статтях витрат доводиться економити. В результаті, споживання падає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Економіка Незалежності: чого досягла і що втратила Україна за 32 роки

Зміна співвідношення доходів різних верств населення призвела до диспропорцій інфляційних процесів. Іншими словами, якщо у частини населення різко зростають доходи, то зростають і ціни, які частково "з’їдають" ці доходи.

Також маємо значну проблему з людськими ресурсами — частина населення мобілізована на війну, а частина виїхала за кордон. Знайти співробітників на підприємства буває дуже важко. Оплата їхньої праці зростає. А для економіки не дуже добре, коли оплата зростає без підвищення продуктивності праці, каже Михайло Колісник.

Старший економіст центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський зазначає, що, згідно з результатами дослідження, проведеного минулого року, близько 57% тих, хто наразі залишається в Україні, не збираються тут залишатися, якщо загроза подальшого військового конфлікту не зникне.

"Якщо Україна переможе у війні, але нас не візьмуть до НАТО, а Росія залишиться такою, якою вона є зараз, то з великою ймовірністю нас очікуватимуть подальші військові загрози, високий рівень мобілізації населення, величезний військовий бюджет, тотальна військова підготовка тощо", — застерігає експерт.

В такому випадку нинішні втрати людського капіталу через виїзд за кордон стануть безповоротними. Крім того, додатково може виїхати ще частина населення — найбільш креативного класу.

Попереду — важка повоєнна відбудова

Якщо війна закінчиться повною перемогою, і, за оптимістичного сценарію, близько двох третин біженців повернуться в Україну, буде дійсно бурхливе відродження, про яке багато хто мріє і для чого багато робиться зараз, то, можливо, економічні умови життя в Україні стануть кращими, ніж в деяких сусідніх країнах (якщо порівнювати за паритетом купівельної спроможності). Тоді в Україну можуть повернутися ще більше людей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи справді Україна втрачатиме по 20 млрд доларів протягом десяти років через неповернення жінок-біженок

Разом з тим, є багато поганих сценаріїв розвитку подій, які краще публічно не обговорювати. Але за умови реалізації цих сценаріїв говорити не буде про що.

За словами заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліло, глибоке скорочення виробництва, насамперед у стратегічно важливих сегментах (таких як металургія та хімічна промисловість) — дається взнаки зокрема у втраті валютних надходжень та високому безробітті. А ще скорочення виробництва буде відчутно у період повоєнного відновлення, коли продукція буде потрібна для внутрішнього ринку.

Переобтяженість бюджету видатками веде до нарощування зовнішнього боргу. Натомість сповільнюються фінансові обороти всередині країни через брак мотивації для економічної активності та осідання коштів у банківській системі. Це гальмує використання наявного економічного потенціалу, констатує співрозмовник Новини.LIVE.

Із позитивного — в економіці чіткіше окреслюються основи стійкості, бізнес розширює адаптаційну спроможність, відбувається перебудова з орієнтацією на потреби оборони та відновлення.