Юрист пояснив, у чому складність конфіскації активів центробанку росії на користь України

Відповідно до міжнародного права активи, які використовуються для офіційних (публічних) цілей держави, вважаються суверенними активами. Вони мають імунітет від примусового стягнення. Суверенними активами держави вважаються і рахунки центрального банку.

Про це в ексклюзивному коментарі для Новини.LIVE повідомив юрист практики міжнародного арбітражу Arzinger Володимир Наконечний.

Заморожені по всьому світу майже 350 млрд доларів активів центробанку росії могли би стати основою для відшкодування збитків, що завдані війною проти України. Міжнародні партнери сходяться на думці, що передати ці кошти Україні було б справедливо. 

Однак, зазначає Володимир Наконечний, з точки зору міжнародного звичаєвого права конфіскація цих активів буде протиправною. 

Загалом наразі відсутні будь-які механізми, з допомогою яких можна було б це зробити. Окремі винятки щодо зняття імунітету із суверенних активів існують, наприклад, в законодавстві США щодо тероризму, однак наразі їх неможливо застосувати. 

"Ми вважаємо, що війна як грубе порушення міжнародного права має розглядатися як підстава для позбавлення імунітету суверенних активів держави-агресора. Безперечно, таку позицію лобіюватиме Україна перед західними партнерами. На нашу думку, конфіскація активів центробанку рф залежатиме від політичної волі та консенсусу між нашими найбільшими союзниками — США, Канадою, Великою Британією та іншими. Адже таке рішення буде справді зміною світового правопорядку", — каже співрозмовник Новини.LIVE.

В історії вже були випадки, коли активи центробанку використовувались для виплат компенсацій чи відбудови. Так, свого часу Іран, щоб розморозити активи свого центробанку, сам передав їх третину для фінансування компенсацій, які присуджувались Комісією Іран — США; активи центробанку Іраку (режиму Хусейна) були конфісковані для відбудови держави; активи центробанку Афганістану та Ірану були конфісковані / стягнуті в США для виплати компенсацій жертвам тероризму. 

Тобто певні історичні приклади і напрацювання в цьому напряму вже існують, а запит на побудову нової системи правопорядку завжди дуже сильний після глобальних конфліктів. Прикладами тому є створення Ліги Націй після Першої світової війни та ООН — після Другої світової.

Нагадаємо, раніше Новини.LIVE писали про те, хто та скільки грошей дає Україні і чим Захід допоможе у 2023 році. Зокрема, від початку війни до кінця 2022 року міжнародні партнери надали Україні понад 113 млрд євро. Ця сума включає в себе військову, фінансову та гуманітарну допомогу від урядів іноземних держав.

Також Новини.LIVE писали про те, чи зможе Україна розрахуватися за своїми зобов'язаннями у 2023 році. 

Зокрема, в 2023 році Україна має виплатити більше 658 мільярдів гривень боргів. Цифра підраховувалась станом на 1 січня. Протягом року державні борги лише зростатимуть, оскільки в умовах війни утримати економіку на плаву можливо лише за рахунок суттєвих запозичень, як зовнішніх, так і внутрішніх.
---
Про те, чи зможе Україна отримати від росії компенсацію за війну, читайте в авторському матеріалі на Новини.LIVE