Як бізнесу зафіксувати збитки від війни

Бізнес розгубився

Сергій Колєсніченко мав невелику СТО у Гостомелі, яка годувала його сім’ю у довоєнний період. Під час вторгнення російських військ одного пострілу з танку виявилось достатньо, аби власна справа Сергія перетворилась на купу металобрухту та битої цегли.

І поки в ЗМІ говорять про репарації, які колись Україна сподівається стягнути з росії та на ці гроші відбудувати економіку, власник зруйнованого бізнесу намагається зрозуміти, що саме йому слід зробити, аби мати надію хоча б через декілька років, коли Україна отримає ці гроші, довести своє право на отримання невеличкої їх частки. І Сергій не один такий – тисячі бізнесменів по всіх областях, де прокотились бойові дії, намагаються правильно оцінити втрати від війни, перш ніж почати відбудову.

Влада намагається впорядкувати процес оцінки шкоди. Зокрема, Кабінет Міністрів прийняв постанови №326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» та №380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації».

Перша – визначає держоргани, відповідальні за визначення шкоди в тій чи іншій сфері (людські, економічні, військові втрати), друга – запроваджує збір інформації про пошкодження через додаток «Дія». Також у Верховній Раді знаходиться законопроєкт «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації», який має визначити правові й організаційні засади надання державою компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна.

Але питання  у бізнесу щодо того, як підраховувати збитки, все одно залишаються. Директор Аптечної професійної асоціації України Володимир Руденко розповів Новини.LIVE, що для фіксації руйнувань на об’єкти необхідно запрошувати представників місцевої влади, органів з надзвичайних ситуацій або правоохоронних органів. Але докликатись їх не завжди вдається – у країні війна, і вони іноді просто не приїздять, посилаючись на зайнятість.

«Тому на підприємствах самостійно створюють комісії, фіксують збитки, додають фото- та відеоматеріали. І хоча є певні сумніви, чи будуть матеріали, зібрані в такий спосіб, визнані достовірними в повному обсязі, коли прийде час отримувати відшкодування, проте іншого механізму поки що немає. Ми не можемо чекати, оскільки зруйноване майно не можна тримати в такому стані. А деякі бізнесмени вже хочуть відбудовуватись і починати працювати», – зауважив Володимир Руденко.

Відповідні побоювання є не тільки у власників аптечних мереж. Експерт практики White-Collar Crime PwC Legal в Україні Дмитро Трут зазначив під час онлайн-дискусії, присвяченій саме фіксації збитків, що на сьогодні у бізнесу багато запитань щодо того, як правильно це робити, що саме буде належним і допустимим доказом наявності збитків, якою буде черговість надання компенсацій і чи не буде зловживань при виплатах.

Або, наприклад, бізнес турбує і таке питання: універсальної методики підрахунку упущеної вигоди на сьогодні немає, і як діяти? До того ж на це накладаються ще багато особливостей, які існують в кожній галузі бізнесу.

Поки що складаємо списки

Бізнес, поставивши таку велику кількість запитань, не почув від держави простих і зрозумілих для себе відповідей. Зі слів Галини Янченко, секретарки Національної інвестиційної ради при Президенті, виявилось, що жоден з центральних органів виконавчої влади не взяв на себе відповідальності ні з фіксації збитків бізнесу, ні з вироблення політики компенсації, ні з адвокатування інтересів постраждалих підприємців. Тому Національна інвестрада створила ресурс Business SOS, на якому кожен підприємець може заповнити анкету і внести дані про своє постраждале підприємство.

В подальшому цей ресурс буде не тільки акумулювати інформацію про втрати бізнесу з метою визначення загального розміру репарацій, але й слугуватиме базою для аналітики і деяких сервісів – наприклад, сервісу пошуку інвестицій для бізнесу, що постраждав внаслідок російської агресії, або для залучення підприємцями кредитів на пільгових умовах.

До речі, підрахунок збитків вже було запроваджено – відповідна функція є в застосунку«Дія». Але, як зазначила Ольга Балицька, керівниця практики Нерухомості та інфраструктури PwC Legal в Україні, подання інформації про збитки в «Дію» – це лише подання відповідного повідомлення.

«В юридичному сенсі це не є юридичною фіксацією факту, але ж саме від моменту юридичної фіксації факту починається процес оцінки, зміни цього об’єкту», – зазначила вона під час онлайн-дискусії.

Також Ольга Балицька вказала на те, що на сьогодні не зрозуміло, чи є потреба бізнесмену, який подав інформацію в «Дію», звертатись до інших інституцій і розглядати паралельно інші механізми компенсацій.

Не треба вигадувати велосипед

Попри велику кількість запитань, партнер юридичної компанії Eterna Law Євген Блінов впевнений, що у підприємців уже є всі необхідні інструменти, аби визначити і зафіксувати розмір шкоди, завданої війною. «Дивно чути від бізнесу, що він чекає на якусь спеціальну процедуру, бо навіть незважаючи на те, що у нас екстраординарні події – війна, процедура нічим не відрізняється від фіксації збитків чи шкоди, завданих, наприклад, у результаті стихійного лиха або надзвичайної події. Є відносно тривіальний порядок і практика, як фіксуються такі збитки», – сказав юрист.

Єдиним новим елементом на сьогодні є хіба що постанова Кабінету Міністрів №380, яка передбачає фіксацію збитків через «Дію». Але Євген Блінов радить не обмежуватись цим електронним варіантом, а робити фіксацію в звичайному, «паперовому» режимі.

Як же має відбуватись фіксація збитків? Євген Блінов пояснив, що на підставі первинної документації (балансові документи, бухгалтерська документація) бізнес може підтвердити ту вартість майна, яка була до початку бойових дій. А звернувшись з цим набором документів до оцінювачів, бізнес може отримати експертний висновок про розмір завданої цьому майну шкоди.

У свою чергу, ДСНС має надати документи, що пошкодження відбулось саме внаслідок і в період бойовихдій, а не, наприклад, через порушення правил пожежної безпеки. Але навіть якщо висновок ДСНС отримати не вдасться, наприклад, через ту ж саму зайнятість її співробітників, про яку говорять бізнесмени, то, на думку Євгена Блінова, можна застосувати інші способи фіксації – це можуть бути нотаріально завірені покази свідків, записи з камер спостереження, повідомлення органів влади чи навіть новини ЗМІ, в яких розповідалось про руйнування підприємства.

Голова ради Українського товариства оцінювачів Олексій Амфітеатров пояснив Новини.LIVE послідовність дій, які має вчинити бізнесмен, аби збитки його бізнесу були належним чином зафіксовані. Спочатку потрібно написати заяву до селищної ради чи військової адміністрації, аби ваш об’єкт було додано до переліку на обстеження на предмет руйнування.

Після отримання дозволу на додання до цього переліку потрібно викликати фахівців, які обстежать технічний стан будівлі та підготують відповідний звіт, що потрібно буде завантажити на сайт Міністерства розвитку громад і територій України. І тільки після цього на об’єкт можна викликати фахівців з оцінки, які будуть підраховувати як прямі збитки від руйнувань, так і упущену вигоду.

Чому ж бізнес жаліється, що йому не зрозуміло, як проводити фіксацію збитків? Євген Блінов зазначив, що дуже часто відношення між владою та бізнесом регулюються різноманітними інструкціями та переліками документів, тому, можливо, сьогодні бізнес лякає саме відсутність такої інструкції, що б покроково описувала, як саме фіксувати збитки від війни. Бізнесмени побоюються, що в майбутньому можуть зіткнутися з тим, що відсутність якоїсь однієї довідки буде перепоною для отримання грошової компенсації, і саме тому хочуть отримати від влади чітку інструкцію, як їм діяти і які саме документи слід зібрати.

«Моя рекомендація на зараз – збирати якомога ширший перелік документів, який буде підтверджувати шкоду, виходячи з законодавства, що діє зараз і активно застосовувалось два десятка років. Тобто в першу чергу це – первинна документація і, дуже бажано, – звіт про оцінку збитків», – зазначив Євген Блінов.

Юрист радить використовувати для фіксації збитків усе, що може вважатись доказом в межах звичайної судової процедури. «І чим більш широкий і деталізований буде цей перелік документації, тим менше проблем виникне в майбутньому, якщо раптом у когось будуть питання на кшталт: «А чи справді це майно було пошкоджено в результаті військових дій?», «А чи коректна ця оцінка об’єкта?», «А чи правильно визначено розмір завданої шкоди?», – попереджає Євген Блінов.

Звичайно, бізнесу, який має юриста (або навіть цілий юридичний відділ), вирішити всі питання просто. А що робити ФОПу, у якого згорів магазин чи СТО і немає грошей наймати юриста? Проблему такого дрібного підприємця і мала б вирішити держава, затвердивши деталізовану інструкцію, що саме треба робити і куди звертатись, автоматизувавши та впорядкувавши при цьому збір документів.

Гроші – ще в тумані

Але навіть якщо бізнес сьогодні все підрахує та збере необхідні довідки, фактичне отримання грошей – ще дуже далека перспектива. Коли будуть компенсовані збитки, у який саме спосіб і до кого звертатись за компенсацією, поки що не зрозуміло. «Відповіді на такі питання лежать в царині високих матерій. Чи це буде конфісковане державне майно росії, чи це буде майно олігархів, і чи буде воно передано в якийсь фонд, чи буде фонд під європейським управлінням чи під українським, і з якого джерела будуть повертатись кошти українському бізнесу – це все ще терра інкогніта», – зазначив Євген Блінов.

Є два варіанти компенсації збитків: або через суд, куди бізнес звертатиметься з позовами проти росії, або адміністративна процедура, коли буде створено спеціальний фонд і бізнес подаватиме заяви туди. «Я думаю, що це буде щось на кшталт адміністративної процедури», – вважає Євген Блінов.

Не хочуть чекати

Попри те, що війна триває, деякі бізнесмени вирішили не чекати, поки держава чи міжнародна спільнота знайде гроші і почне виплачувати компенсації. Зі слів Євгена Блінова, скоро будуть перші випадки, коли українські компанії звертатимуться до суду з приватними позовами щодо стягненням компенсації з росії.

При цьому Верховний Суд України нещодавно прийняв прецедентне рішення, яким встановив, що в справах про компенсацію шкоди, завданої в результаті військових дій, російська держава не має імунітету. «За звичайних обставин ви не можете подати до українського суду позов проти іншої країни, тому що є питання імунітету. Але тепер можна подати до суду на росію, вимагаючи виплати компенсації», – зазначив юрист.

Крім того, в українського бізнесу є можливість у певних випадках звертатись з позовами проти росії до судів інших країн, які застосовують своє законодавство екстериторіально, – це суди в США та Англії.