Ми вже не двієчники — хоч і не з першого разу, але виконуємо обіцянки. Інтерв’ю з Гетманцевим
Поділитися
В інтерв’ю для Новини.LIVE голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розказав про відновлення перевірок бізнесу, виконання "маяків" МВФ, ухвалення закону про фінмоніторинг політично значущих осіб та оподаткування надприбутків банків.
Про виконання Україною "маяків" МВФ
— В жовтні очікується черговий перегляд програми співробітництва з МВФ. Україна має проблеми з виконанням "маяку" щодо повернення перевірок бізнесу. Яких наслідків чекати від МВФ?
— В меморандумі з МВФ був чітко розписаний структурний маяк, який передбачав, зокрема, відновлення штрафів за невикористання РРО і відновлення перевірок. Це ще одна умова, яку ми виконали.
Виконання маяку в частині відновлення перевірок виявилось для нас достатньо складним завданням. Я особисто як голова комітету не був переконаний в тому, що повне відновлення перевірок, як цього вимагає МВФ, піде на користь нашому бізнесу. Є певні нюанси в роботі Державної податкової служби. Якби під час війни вони пішли тотально перевіряти бізнес, як це у нас було протягом 30 років, то це точно не пішло би на користь бізнесу. Тим більше, що ми на сьогодні перевиконуємо план щодо податкових надходжень у державний бюджет, не маючи взагалі такого інструменту як перевірки.
Насправді перевірки — це додатковий інструмент податкового контролю. Але, як виявляється, він не є вже аж таким обов’язковим. Разом з тим, в меморандумі з МВФ було чітко зазначено, що поновлюватись мають всі перевірки.
Тому на базі нашого комітету ми провели перемовини з МВФ, бізнесом, Мінфіном, тобто з усіма стейкхолдерами. І виробили конструкцію, яка б дозволяла поновити перевірки не повністю, а лише за трьома видами діяльності: азартним бізнесом, фінансовими установами та бізнесом з підакцизними товарами. Крім цих видів бізнесу, перевіркам мали би підлягати підприємства, які відповідають критеріям ризиковості. Зокрема, ті, які в 2021 році мали обсяг продажів більше 40 млн гривень та заробітну плату меншу за середню по галузі або податкове навантаження, менше середнього по галузі. Відповідні пропозиції були подані до сесійної зали у вигляді законопроєкту №8401. І зала готова була підтримувати його.
Однак в останній момент внаслідок консультацій, які були проведені з представниками Офісу Президента, була запропонована інша редакція законопроєкту, яка передбачала взагалі не поновлення перевірок. Вона була підтримана депутатським корпусом.
Але така редакція закону в повному обсязі не співпадає з позицією МВФ. І тому з’явився ініційований Кабінетом Міністрів законопроєкт про повне поновлення перевірок, зареєстрований 6 вересня у парламенті. Тобто, ми до цього снаряду підходимо вдруге. Ми вдруге отримуємо негатив від людей, і абсолютно обґрунтований негатив, бо маємо абсолютну невизначеність податкових відносин. Це свідчить про певну неузгодженість між Офісом Президента, Кабінетом Міністрів і слабку переговорну позицію під час перемовин з Міжнародним валютним фондом, у ході яких ми не змогли переконати наших партнерів у тому, що війна, регулярні повітряні тривоги, руйнування і пошкодження ледь не щодня виробничих майданчиків, функціонування бізнесу на межі виживання під ракетними обстрілами — не краща ситуація для відновлення перевірок, причому як для тих, кого перевіряють, так і для тих, хто має перевіряти.
ЧИТАЙТЕ І ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Корупція, зарплати військовим, контрабанда та бек-офіси. Велике інтерв'ю з Ярославом Железняком
Скажу вам відверто: я не знаю, що зараз з цим робити. Будемо розглядати цей законопроєкт на комітеті, будемо слухати пояснення від Кабінету Міністрів, будемо ухвалювати рішення.
— Можливо, вже є певні сигнали від МВФ, чого чекати Україні під час жовтневого перегляду програми співробітництва?
— На жаль, подібні проколи за останні 30 років є типовими. Не думаю, що МВФ дуже вражений таким кульбітом з нашого боку. Але це свідчить про те, що наша фінансова політика має бути більш твердою, виваженою, послідовною і системною. І над цим потрібно плідно працювати Кабінету Міністрів.
— Людей цікавить питання: чи дасть МВФ Україні гроші після невиконання низки "маяків"?
— Але ж варто зазначити, що повернення перевірок бізнесу — не єдиний "маяк", прописаний у меморандумі з МВФ. І якраз більшість "маяків" Україна виконала.
Але серед "маяків" МВФ є ще необхідність ухвалення закону про фінмоніторинг політично значущих осіб, який, до речі, 6 вересня мав бути розглянутий парламентом. Але його не винесли в сесійний зал, бо підтримка його всіма фракціями дуже низька.
Є ще необхідність відновлення декларування. Я думаю, що цей "маяк" нам точно зарахують.
— Думаєте, зарахують?
— Так.
Є ще "маяк" МВФ щодо необхідності передачі корпоративного управління оператором газотранспортної системи (ОГТС) до Міненерго. Виконання цього "маяка" ми прострочили, але всі необхідні закони вже ухвалили. Думаю, якщо Кабінет Міністрів напружиться, то ми встигнемо виконати цей "маяк" до перегляду програми співробітництва з МВФ.
З огляду на зазначене, переконаний, що подальше фінансування від МВФ буде. Гроші нам дадуть. Хоча кожного разу чомусь ми дотягуємо виконання своїх зобов’язань на останньому нерві.
— Але ж це саме наша вина.
— Дійсно, це наша вина. Це наші внутрішні дискусії, обговорення тих питань, які насправді є абсолютно зрозумілими від самого початку. Ми ж самі підписуємось під тими позиціями, які потрапляють у кінцеву редакцію Меморандуму. Але така специфіка нашої незрілої демократії. Може це й не погано.
— Ми такі собі трієчники?
— Так, ми вже не двієчники. Бо двієчники взагалі не виконують нормативи. Ми ж їх виконуємо, але не з першого заходу.
— Чи виконає Україна вимогу МВФ щодо ухвалення закону про фінмоніторинг політично значущих осіб?
— Безперечно.
Але давайте спочатку пояснимо, що таке закон про РЕР (політично значущих осіб). Цей закон передбачає, що якщо особа хоча б один день працювала, наприклад, депутатом чи міністром, то на все життя вона набуває статусу політично значущої особи. Внаслідок цього вона підлягає особливому моніторингу з боку фінансових установ на основі критерію підвищеної ризиковості. Не йдеться про найвищі ступені ризиковості, але все ж таки певні специфічні алгоритми фінмоніторингу щодо такої особи будуть застосовуватися протягом всього її життя.
На сьогоднішній день в законі цього немає. Сьогодні статус РЕР діє лише три роки після завершення каденції чи після звільнення з відповідної посади. В той же час у відповідній директиві Європейського Союзу статус політично значущої особи закріплюється за особою пожиттєво. Тож і від України вимагають зробити статус РЕР пожиттєвим.
Відповідний законопроєкт є у Верховній Раді. Ще в травні ми схвалили його на комітеті. Але у парламенті є політичні сили, які не в повному обсязі його підтримують, вважають, що це недоречно зараз.
І тут варто зазначити, що цей законопроєкт одночасно є передумовою для початку перемовин про членство в ЄС і вимогою в рамках програми співробітництва з МВФ. Тож це надважливий законопроєкт, який треба ухвалювати.
І колеги в сесійній залі Верховної Ради просто повинні визначитися, чи готові вони взяти на себе політичну відповідальність за те, що Україна не стане членом ЄС, якщо не підтримаємо цей законопроєкт. Або ж вони все-таки готові проголосувати за цей законопроєкт. Мені здається, що це момент істини, який має продемонструвати, хто за кого і хто яку позицію має щодо нашого європейського майбутнього.
Я переконаний, що у Верховній Раді немає жодного депутата, який би міг і хотів взяти на себе відповідальність за зрив євроінтеграції України.
— Коли цей закон може бути ухвалений?
— Думаю, що наступного засідання ми його обов’язково повинні прийняти. Або провалити його ухвалення. Це теж рішення. Я голосую "за" і закликаю всіх також голосувати "за".
Про оподаткування надприбутків банків
— Ви разом з колегами подали в Раду законопроєкт про тимчасове оподаткування надприбутків банків. Законопроєктом пропонується оподаткувати чистий процентний дохід банків за ставкою 5% (додатково до сплати податку на прибуток підприємств). Передбачається, що податок на надприбуток діятиме протягом 2024-2026 років. На які суми податкових надходжень може розраховувати держава?
— Я хочу, щоб всі зрозуміли, на чому банки заробили надприбутки. Тут не йдеться про те, що банки зробили нові висококласні кредитні або депозитні продукти, залучили багато нових клієнтів і заробили на цьому гроші. Надприбутки зароблені за рахунок придбання депозитних сертифікатів НБУ під високу процентну ставку, яка вираховується виходячи з величини ставки рефінансування. Зараз це 18% за депозитними сертифікатами "овернайт" і 22% річних за 3-місчними сертифікатами. А нещодавно ставка сягала 25%.
Придбавши безризикові цінні папери, НБУ банки в результаті отримали так званий чистий процентний прибуток — 111,4 млрд гривень за перші 7 місяців.
На тлі війни, коли економіка загалом і бізнес, зокрема, суттєво потерпають, банки отримали можливість заробити додаткові гроші. Але НБУ надав банкам цей інструмент не для того, щоб вони заробили, а в першу чергу для вилучення зайвої гривні з обороту, щоб вона не тиснула на валютний курс та інфляцію. І це правильно.
Але цей надприбуток не має під собою жодних економічних підстав для банків. Тому, будь ласка, в той час, коли Україні потрібні кошти для формування нових військових бригад, необхідні такі додаткові відрахування в бюджет. 10 млрд гривень — це дві з половиною військові бригади, сформовані в повному обсязі, включно зі зброєю.
— Податкова логіка тут зрозуміла. Але наскільки реалістичні заявлені вами цифри потенційних надходжень в бюджет? Йдеться ж про оподаткування процентного доходу банків. Але ж банки, наприклад, можуть перевести процентний дохід в комісійний і не сплачувати податки.
— Я більше чотирьох років працюю в парламентському комітеті з фінансів, податкової та митної політики, і не зустрічав ще жодного податкового законопроєкту, який би з оплесками сприймався тією галуззю, якої він стосується.
Пам’ятаю, рік тому ми запроваджували авансові платежі з податку на прибуток валютних обмінників. Тоді говорили, що це означатиме крах ринку, що закриються всі обмінники, 10 тисяч людей залишаться без роботи. В результаті, зараз держава заробляє на цьому податку за місяць втричі більше, ніж за весь мирний 2021 рік. При цьому кількість обмінників не змінилася.
І так відбувається кожного разу, коли намагаєшся використати додаткові можливості фінансування бюджету. Перша реакція ринку — "Гетманцев вбиває бізнес".
Тому нинішня реакція банкірів цілком очікувана. Але ж ми готували законопроєкт про додаткове оподаткування надприбутків банків, виходячи з особливостей банківської бухгалтерської звітності. Треба розуміти, що чистий процентний прибуток — це різниця між процентами, які банк нарахував і виплатив, і тими процентами, які банк отримав. Тобто, банк не може відобразити в звітності процентні доходи від депозитних сертифікатів НБУ як комісійні. Якщо говорити про чистий процентний дохід за операціями з державними цінними паперами, то, думаю, банкіри розуміють, де є межа для мінімізації таких доходів і податку, за якою наступає відповідальність.
— Отже, Гетманцева не проведеш?
— Я намагаюсь розбиратися глибоко в тих питаннях, якими займаюсь.
— Отже, чи правильно я розумію, що держава може отримати від цього податку додатково по 10 млрд гривень щороку протягом 2024-2026 років?
— Так. До речі, аналогічні податки діють в Європі. Ми не вигадали нічого нового. Ми взяли приклад Іспанії та пристосували його до законодавства України. А ще більш складний податок, наприклад, діє в Чехії, Литві, Італії.
Ми взяли найпростішу модель — як в Іспанії. Цю модель ми доопрацюємо в консультаціях з НБУ та ринком, не вихолощуючи зміст і не зменшуючи фіскальний ефект.
Читати другу частину інтерв'ю
Читайте Новини.LIVE!
