Мистецтво можливого з відомим фіналом. Альфа-Банк таки націоналізують

Сенс Банк (колишній Альфа-Банк Україна) підсанкційних росіян Михайла Фрідмана і Пьотра Авена таки буде націоналізовано. Сумнівів не залишилось. 29 травня Верховна Рада ухвалила у повторному другому читанні законопроєкт № 9107-1 щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану. Документ, зокрема, передбачає можливість націоналізації системно важливого банку навіть за відсутності у нього ознак неплатоспроможності — лише по факту застосування до банку та/або його власників санкцій.

Історія, що затягнулась

Перспектива націоналізації банку замаячила на горизонті подій буквально з перших днів широкомасштабної агресії Росії проти України.

Ще навесні 2022 року під санкції Заходу потрапили російські співвласники українського Альфа-Банку: 28 лютого — Михайло Фрідман та Пьотр Авен, 15 березня — Герман Хан та Олексій Кузьмічов. Потрапив до санкційних списків і сам Альфа-Банк. Але лише російський. Українську "доньку" санкції західних країн не зачепили, що дозволило їй продовжувати роботу в Україні.

Певний час українська влада не форсувала питання санкцій щодо Альфа-Банку Україна. Але ближче до осені політичне рішення щодо неприпустимості функціонування в Україні великого бізнесу родом з країни-агресорки таки було ухвалено. 30 вересня Рада національної безпеки та оборони України запровадила санкції проти низки російських бізнесменів, які раніше потрапили до санкційних списків ЄС та країн G7, зокрема і проти акціонерів українського Альфа-Банку.

А 6 жовтня Верховна Рада ухвалила закон (законопроєкт №8069), який спрощує виведення з ринку та подальшу націоналізацію системно важливих банків в умовах воєнного стану. Джерела, близькі до ініціаторів та розробників законопроєкту, стверджували, що документ розроблявся з прицілом в першу чергу на Альфа-Банк Україна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чорна мітка санкцій: чи наважиться влада націоналізувати український Альфа-Банк

Але вивести з ринку банк російських олігархів, керуючись згаданим законом, не вдалось. Справа в тім, що закон передбачає в якості причини можливої націоналізації — неплатоспроможність банку, тобто проблеми з ліквідністю. Певно, ініціатори закону розраховували, що рано чи пізно у Альфа-Банка в Україні почнуться проблеми з грішми через відтік депозитів та проблеми з обслуговуванням кредитів.

Банк і направду втрачав ліквідність починаючи з квітня 2022 року. Але падіння запасів грошей різко закінчилося в грудні 2022-го, коли, за задумом і обіцянками української влади, банк мав би бути вже націоналізований. За вказаний період запаси ліквідності (тобто вільних грошей) у банку зменшились з 6,8 млрд грн до 2,7 млрд грн. Банк ось-ось мав би стати неплатоспроможним.

Але вже в січні 2023-го ліквідність банку (який у грудні ще й встиг перейменуватися на "Сенс Банк") виросла втричі — до 8 млрд грн. Однією з причин цього, як не парадоксально, могло стати зростання впевненості клієнтів щодо майбутньої долі банку акурат перед його націоналізацією. Бо націоналізація — це не ліквідація. Ставши державним, Сенс Банк лише б додав собі "очок" в плані надійності та платоспроможності. Бо, як відомо, в Україні кошти клієнтів державних банків гарантуються на 100%. Тож наявні і потенційні клієнти банка, у випадку його націоналізації, нічого б не втратили. Звідси — і ріст клієнтських коштів. 

Станом на 1 травня 2023 року обсяги вільної ліквідності банку складали 7,7 млрд грн.  Це майже на мільярд гривень більше, ніж рік тому, на початку війни.

Мало того, не дивлячись на те, що з лютого минулого року по травень року поточного вкладники-фізособи забрали з банку близько 10 млрд грн (було 50 млрд грн, а стало трохи більше 40), загальна кількість вкладників у банку виросла з близько 2,63 млн в лютому-2022 до понад 2,9 млн осіб станом на травень-2023.

Отже, стало очевидним, що спроба націоналізувати банк через його неплатоспроможність не вдалася.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чого коштуватиме Україні націоналізація Альфа-Банку

Зрозумівши це і зробивши правильні висновки, влада вирішила діяти напевно, прописавши в новому законі в якості достатньої причини для націоналізації системно важливого банку (яким є, зокрема і Сенс банк, поряд з 14-ма іншими) факт запровадження санкцій проти банку чи його власників. Не більше і не менше. Ухвалення закону (згаданого № 9107-1) ставить, по суті, велику жирну точку в історії, що непристойно затягнулася на понад рік.

Щоправда, закон ще не підписав Президент. Але, напевно, це суто "технічне питання", яке буде вирішено протягом найближчих днів.

Законодавчі хороводи

Окремої уваги заслуговують перипетії, що супроводжували процес ухвалення згаданого закону. "Зелене світло" йому депутати мали надати ще місяць тому, 2 травня. Саме тоді відбувалось друге читання законопроєкту. Але зібрати необхідної кількості голосів народним обранцям не вдалось. В чому ж справа?

А справа в тому, що підготовлена до другого читання редакція законопроєкту серед іншого передбачала можливість виведення з ринку будь-якого не системно важливого банку внаслідок застосування до банку або його власників санкцій РНБО. Принциповий момент: якщо санкції застосовуються до системно важливого банку, то держава його націоналізує; а якщо — до не системно важливого банку — держава його просто виводить з ринку. Іншими словами — знищує. 

Наскільки такий радикальний підхід виправданий в умовах війни — питання, мабуть, дискусійне. Але перспектива втратити банківський бізнес через можливе монопольне рішення органу влади (нехай і справедливе) напевно не сподобалась окремим народним обранцям.

Місяць знадобився парламентарям, щоб знайти консенсус. В результаті, ухвалена редакція законопроєкту не містить спірну норму. 

"Закон передбачає виведення з ринку виключно системно важливих банків, проти яких або проти власників істотної участі у яких застосовано санкції іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України), або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції"", — запевняє в коментарі для Новини.LIVE партнер Arzinger, керівник практики фінансового та банківського права Олександр Плотніков.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Довга дорога до справедливості: чи зможе Україна отримати від росії компенсацію за війну

А от російським акціонерам Сенс Банку вже напевно доведеться передати свій бізнес українській державі. Точніше, продати за 1 гривню. За законом, претендувати вони можуть на більш значущу суму. Але лише після війни, і лише за рахунок країни-агресора, нагадують в Національному банку України. Тож навіть підсанкційні російські олігархи мають бути зацікавлені в отриманні Україною повоєнних репарацій від Росії. Наразі ж доведеться заплатити за агресію свого політичного патрона. Відлік пішов на дні.