НБУ спрогнозував наслідки виходу РФ із зернової угоди для країн-імпортерів української агропродукції
Поділитися
Вихід Росії з Чорноморської зернової ініціативи відчуватиметься передусім країнами — імпортерами української агропродукції.
Про це повідомили в Національному банку України у відповідь на запит Новини.LIVE.
Зокрема, у короткостроковому періоді тиск на світові ціни на зернові може підвищитися через більшу невизначеність, а також зростання цін на транспортування з Чорноморського регіону внаслідок збільшення вартості страхування вантажів.
Хто найбільше постраждає
Найбільше через припинення роботи "зернового коридору" постраждають найбідніші країни. Передусім йдеться про окремі країни Африки, Азії та Близького Сходу, які значною мірою розраховують на зерно з України.
Упродовж 2017-2021 років частка української пшениці в загальному імпорті Тунісу, Лівії, Лівану, Тайланду, Бангладеш і таких великих імпортерів, як Єгипет та Індонезія, становила понад 20%. Крім того, Ізраїль, Туніс і Лівія імпортували з України понад 50% усієї кукурудзи.
Після стрімкого зростання цін унаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року ситуацію з поставками до цих країн вдалося дещо поліпшити завдяки роботі "зернової угоди" та додатковим коштам у межах допомоги ООН.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як вихід Росії із "зернової угоди" вплине на економіку України
Водночас, зазначають в НБУ, згадані країни є вразливими до припинення поставок українського зерна, а також до зростання (навіть незначного) вартості зернових на світовому ринку, зважаючи на нижчу купівельну спроможність населення більшості цих країн.
Нестача імпорту тиснутиме на ціни на продовольство всередині цих країн та спонукатиме уряди вдаватися до продажу зерна з відносно невеликих резервів або до субсидіювання імпорту, розширюючи фіскальний дефіцит і тим самим зменшуючи фінансову стійкість.
Навіть якщо вони зможуть частково компенсувати ці втрати імпортом з Росії, чого країна-агресор і домагається, то цих обсягів буде замало для забезпечення продовольством цих регіонів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Бондаренко про зрив "зернової угоди" та блокаду агропродукції
Нагадаємо, 17 липня сплив термін дії Чорноморської зернової ініціативи, в рамках якої Україна експортувала власну агропродукцію морським шляхом.
Росія відмовилася продовжувати дію угоди без виконання низки її умов: підключення Россільгоспбанку до SWIFT, поновлення роботи аміакопроводу "Тольятті-Одеса", розморожування активів російських компаній, розблокування транспортної логістики та постачання запчастин.
Вночі з 18 на 19 липня по портовій інфраструктурі Одеси було завдано російського масованого ракетного удару із застосуванням крилатих ракет, БпЛА-камікадзе типу "Шахед-131". В порту Чорноморська знищено до 60 тисяч тон готового до відправлення зерна. Внаслідок удару постраждала портова інфраструктура, численні житлові будинки в місті та інші об'єкти.
Того ж дня російське міністерство оборони заявило, що з 00:00 московського часу 20 липня 2023 року вважатиме всі судна, що прямують до українських портів, потенційними перевізниками озброєнь, а країни, під чиїми прапорами ці судна, — залученими до війни. Також Росія оголосила низку районів у північно-західній та південно-східній частині Чорного моря небезпечними для судноплавства.
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Україна входить до числа провідних світових експортерів зерна, щороку поставляючи на світовий ринок понад 45 млн тонн. Країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою в Африці, Азії та Латинській Америці найбільше постраждали від російської війни проти України через їхню залежність від імпорту зерна та палива.
Читайте Новини.LIVE!
