Нові штрафи від ТЦК — як ухилянтів позбавлятимуть майна та що "світить" тим, у кого взяти нічого

Верховна Рада схвалила у другому читанні законопроєкт про посилення відповідальності за порушення військового обліку та ухилення від мобілізації. Тепер за неявку за повісткою або неоновлення даних загрожуватиме штраф до 25,5 тис. грн. При цьому виноситимуть такі штрафи "заочно", а якщо не сплатити їх вчасно, то вони збільшаться вдвічі. А на рахунки та майно буде накладено арешт. Новини.LIVE з'ясували, яке майно може бути стягнуто, чи можна буде оскаржити такі штрафи та до чого готуватися тим, хто коштів та майна в Україні немає.

За що і на скільки штрафуватимуть?

Схвалений ВР законопроєкт вносить зміни до статей 210 ​​та 201-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Серед головних змін — штрафи, що зросли в рази. Однак варто зазначити, що перед другим читанням документ зазнав серйозних змін.

Нагадаємо, у першому читанні цей законопроєкт передбачав штрафи для "ухилянтів" у розмірі до 200 тис. грн. Але у фінальній версії максимальний розмір штрафу зменшили до 25,5 тис. грн. Такий штраф виписуватимуть за неявку за повісткою, неоновлення даних або відсутність військових документів під час перевірки.

Серед інших штрафів — 3,5 тис. грн за несвоєчасну постановку на облік або несвоєчасне подання відомостей про місце проживання, 5,1 тис. грн — за зняття з обліку без законних підстав та ухилення від постановки на військовий облік. Для посадових та юридичних осіб максимальний розмір штрафу встановили на рівні від 34 до 59 грн.

Зникли також із фінального тексту норми про можливість адміністративного затримання терміном до трьох діб, а також кримінальна відповідальність за відмову за ВЛК. Нагадаємо, в урядовій версії такі дії хотіли прирівняти до ухилення від мобілізації.

"Заочні" штрафи

Серед інших новин — зміна порядку притягнення до відповідальності. Закон запроваджує норму про так звані "заочні" штрафи, за прикладом автофіксації порушень швидкісного режиму у сфері правил дорожнього руху. Іншими словами, представникам ТЦК не потрібно буде складати адміністративний протокол, на підставі якого суд виносить рішення.

Документ передбачає, що під час воєнного стану постанови можуть виноситися на підставі даних єдиного реєстру військовозобов'язаних.

Сам факт, що представники ТЦК виноситимуть постанови без присутності правопорушника і без протоколу, суперечить Конституції України. Такий висновок міститься у висновку головного юридичного управління ВР, підготовленого до голосування у другому читанні. У документі зазначено, що адміністративний протокол є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. Тому юристи Ради задаються цілком логічним питанням: а яким чином особа, щодо якої винесена ухвала у справі, має дізнатися про неї і який день вважатиметься днем ​​отримання такої постанови.

"Вважаємо, що за такої редакції може порушуватися право учасників справи, які не були присутні при винесенні рішення, на забезпечення права на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачену статтею 288 КУпАП відповідно до статті 55 Конституції України", — йдеться у висновку головного юридичного управління ВР.

Арешт рахунків та майна

Проводячи аналогію з автоматичною фіксацією порушень у сфері ПДР, коли громадяни нерідко дізнаються, що стосовно них було виписано постанову вже після порушення виконавчого провадження та блокування рахунків, можна припустити, що подібна ситуація повториться і в частині штрафів за правопорушення у сфері військового обліку та мобілізації.

Щоправда, суми будуть значно більшими. Наприклад, якщо людина з якихось причин не заплатила штраф протягом 15 днів, то штраф подвоюється та передається до виконавчої служби, а це ще плюс 10%. Відповідно, штраф у 25,5 тис. грн за лічені місяці (до 3 міс.) перетворюється на 56,1 тис. грн.

"А це вже є підставою для арешту рахунків та майна, вартість якого співвідносна із сумою штрафу", — каже нам старший партнер адвокатського об'єднання "Кравець і партнери" Ростислав Кравець.

Але арешт і стягнення — це вже другорядний захід. Насамперед, згідно з чинним законодавством, стягнення завжди звертається на кошти боржника. А вже потім, якщо коштів на рахунках замало для покриття штрафу, стягується інше майно.

Останнє житло не заберуть

Щодо нерухомості, то, як зазначає юрист Вікторія Драпайло, якщо сума стягнення не перевищує 20 мінімальних зарплат (на травень 2024 року — 160 тис. грн), то, згідно з чинним законодавством, звернення стягнення на єдине житло і землю на якій воно розташоване не може бути застосовано. Правило не поширюється, якщо житлових об'єктів кілька.

"Одного штрафу, навіть подвоєного, буде мало, щоб запрацювали такі радикальні заходи, як стягнення єдиного житла", — зазначає юрист Вікторія Драпайло.

Але річ у тому, що обмежень на кількість таких штрафів, по суті, немає. Виписали повістку, не прийшов — штраф, зупинили без військових документів — ще один штраф, не оновив дані — третій штраф.

При цьому, якщо коштів, майна або роботи боржник не має, це зовсім не означає, що про нього забудуть. "Якщо розшук майна та пошук можливостей стягнути з боржника штраф виявилися нерезультативними з боку державного виконавця, то він повертає виконавчий документ стягувачу, тобто в ТЦК. Після чого ТЦК може його наново подати в виконавчу службу. І коли у людини з'являться кошти, робота, або якесь майно — борг може бути стягнутий. Таким чином, якщо ТЦК користуватиметься цією можливістю і регулярно спрямовуватиме документи у виконавчу службу, то людина буде винна вічно", — зазначає Драпайло.

Чи можна оскаржити

Постанови про адміністративне правопорушення можна оскаржити не пізніше, як за 10 днів. Після чого вона набирає законної сили. Водночас як каже Кравець, спроб оскаржити такі ухвали, ймовірно, буде багато.

"Коли штрафи були маленькі, їх ніхто не оскаржував. А тепер, після підвищення, людей, які захочуть оскаржити такі постанови, буде дуже багато. І якщо порушення будуть масові, то це тільки ускладнить роботу ТЦК. Адже суми будуть стягуватися назад з рахунків ТЦК, що може призвести до їхнього блокування. До того ж можуть постати питання до посадових осіб, які виписували постанови щодо  порушення", — сказав Кравець.

Очевидно, що не кожна ухвала буде оскаржена. Головне, що громадяни матимуть таку нагоду. А яка буде судова практика щодо такого виду постанов і чи закриватимуть суди очі на можливі порушення — покаже лише час.