Чи зможе росія знищити енергетику України

Агресор не вгамовується, продовжуючи нищити енергосистему України. Останній понеділок жовтня, як і всі понеділки місяця, став недобрим початком тижня. 31 жовтня внаслідок ворожих обстрілів сотні населених пунктів у семи областях країни залишились без енерго- та водопостачання.

Якою наразі є ситуація в енергосистемі України, чи зможуть наші енергетики запобігти повному знищенню енергетичної інфраструктури, і до чого готуватись українцям — Новини.LIVE запитали в експерта Інституту енергетичних стратегій Юрія Корольчука.

 

— Як ви оцінюєте масштаби руйнувань енергосистеми України на кінець жовтня?

— З 10 жовтня, коли розпочались масовані ракетні удари, ситуація кардинально не змінилась. Удари завдаються по маневреній генерації — це теплові електростанції та теплові електроцентралі. Зараз до них додались гідроелектростанції — інфраструктура, яка працює на видачу електроенергії. ГЕС — це також маневрена генерація, вона покриває піки споживання електроенергії — ранкові, вечірні, або коли необхідно виробити додаткові обсяги електроенергії. Відповідно, ми це бачимо на прикладі періодичних віялових або екстрених відключень в періоди дефіциту електроенергії. Створюється така собі динамічна криза, коли Україна змушена постійно ремонтувати ці об’єкти, перемикати споживачів на резервні лінії електропередачі.

Відповідно, коли виникають рутинні аварійні ситуації, зокрема на об'єктах, які раніше були пошкоджені ворожими ударами, а потім відремонтовані, це створює додаткове навантаження на енергообладнання і збільшує час, необхідний для його ремонту.

Пошкоджене обладнання оперативно відновлюється. Це стосується підстанцій та ліній електропередачі. Варто зазначити, що самі генеруючі потужності на ТЕС і ТЕЦ не зруйновані. Тому говорити про 30-40% руйнувань енергоінфраструктури, думаю, не варто. Якщо говорити про фізичне руйнування енергооб’єктів, то я б оцінив масштаб руйнувань у 10%. Наразі основна проблема — відновлення підстанцій і їх подальша стабільна робота.

Думаю, що ціль окупанта — не зруйнувати енергосистему України повністю, а створити динамічну, постійно повторювану енергетичну кризу. Як в кінофільмі "День бабака". Схоже, це така стратегія окупантів. Можливо, ціль цього — схилити українську владу до переговорів.

Друга можлива мета — створити енергетичну кризу напередодні опалювального сезону. Бо переважна більшість опалювального обладнання працює від електроенергії.

Треба розуміти, що руйнування енергосистеми — це удар не лише по населенню і соціальній сфері, але й загалом по всій економіці, по бізнесу.

Одна із цілей окупанта — створити напружену ситуацію навколо столиці як "центру прийняття рішень".

— За офіційною інформацією, 31 жовтня по території України було випущено 50 ракет, з яких збито 44. При цьому пошкоджено 18 об’єктів енергетичної інфраструктури. В чому причина такої розбіжності в цифрах?

— Я не військова людина, тому не маю відповіді на це питання. Можливо, уламки збитих ракет пошкодили згадані об'єкти. Найімовірніше, тут не варто шукати зраду або маніпуляцію.

— Скільки часу в середньому потрібно для відновлення пошкодженого енергообладнання?

— Три-чотири дні. Росія своїми ударами пошкодила базову енергетичну інфраструктуру, внаслідок чого споживачів перемикають на резервну, яка є менш потужною. Проблема в тому, що після оперативного ремонту запустити обладнання на повну потужність часто неможливо.

— Якою мірою енергетики встигають відновлювати енергоінфраструктуру за період часу між черговими масованими ракетними обстрілами?

— Українські енергетики встигають здійснити оперативний ремонт, який може тривати пів доби, добу, два, три дні. Це максимум. Але потім знову відбуваються обстріли. І все починається по новому колу. Як результат, ми бачимо заяви компанії ДТЕК про те, що у них закінчилося обладнання для ремонтів пошкоджених енергооб'єктів.

Це обладнання розраховане на ремонт в аварійних випадках у мирний час. Зараз же ми маємо справу з аваріями іншого роду. Й обладнання не вистачає.

Повноцінний ремонт підстанцій і трансформаторів вимагає багато часу. Може йтися навіть про два роки. Наразі ж відбувається швидкий ремонт за рахунок того обладнання, яке є в наявності.

— У ДТЕК заявили, що у них закінчилося обладнання для ремонтів пошкоджених енергооб'єктів. Проте раніше голова НЕК "Укренерго" заявляв, що компанія має великий аварійний запас для оперативного виконання ремонтів. Тож виникає питання: яка насправді ситуація з наявністю обладнання для ремонту енергетичної інфраструктури?

— На балансі в НЕК "Укренерго" — високовольтні лінії електропередач та підстанції. Компанії періодично виділяють кошти Світовий банк і Європейський банк реконструкції та розвитку. За рахунок цих грошей в "Укренерго" проводили реконструкцію і модернізацію, отримали нормальний замінний фонд.

А ДТЕК відповідає за мережі розподілу електроенергії та підстанції, які ведуть безпосередньо до споживачів. Це буквально трансформатори, які стоять у вас на вулиці. ДТЕК живе з тарифів. І звинувачувати компанію в тому, що вони десь недопрацьовують, не варто.

І "Укренерго", і ДТЕК треба допомагати. Всі проблеми, пов’язані з атаками на енергосистему, зараз лягають на плечі цих компаній. Зокрема, і репутаційні ризики. Але головне зараз — вчасно проводити ремонти інфраструктури, щоб у людей була електроенергія.

— Чи не є заяви компанії ДТЕК намаганням такого собі політичного торгу із владою?

— Політичні торги, безперечно, можуть мати місце.

— Яка ймовірність того, що в певний момент ворогу вдасться знищити критично велику частку енергосистеми України? Якою може бути ця частка і що це означатиме для України?

— Таку ймовірність відкидати не можна. Можливий і блекаут. Понад 60% нашої електрогенерації — це АЕС. Навіть якщо вивести з ладу хоча б половину блоків АЕС, то частина території України точно опиниться в темряві. Втрачену частину генерації не вдасться компенсувати віяловими відключеннями. ТЕС і ТЕЦ виробляють 25% електроенергії, ще 5% — ГЕС. Цього може бути недостатньо для компенсації можливих втрат атомної генерації.

Це не означає, що вся країна буде в темряві, але якісь регіони напевне опиняться в такій ситуації. Але головне — ми не знаємо, чого чекати, якими можуть бути удари і можливий масштаб пошкоджень.

Вихід з блекауту — досить тривалий процес, який може зайняти від декількох днів до декількох тижнів. Залишається сподіватися, що блекауту не станеться.

До речі, українська енергосистема, побудована за часів Радянського Союзу, фактично була готова до функціонування в умовах військових дій. І зараз ми користуємось можливостями цієї системи.

Фото: Sergei Supinsky / AFP / Getty Images, ДСНС України / Facebook