"В країні дуже великі проблеми": Гетманцев про тих, хто прикривається війною
Поділитися
Український бізнес оговтується і звикає працювати в умовах війни, але ті, хто в принципі не постраждав, продовжують прикриватися воєнним станом, не сплачуючи податки. Вистачає проблем і на митниці, де не контролюють гуманітарні вантажі.
Що відбувається з податками в країні, як Верховна Рада пропонує розв'язати проблему контрабанди та які післявоєнні проєкти розробляються вже сьогодні – в інтерв'ю Новини.LIVE з головою комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.
Автор фото Олександр Гончаров
Читайте також: За квартиру в Києві доведеться доплатити: скільки "квадратів" і де отримають українці, які втратили житло
Ми звикли до думки, що в умовах війни бізнес не працює, а виживає. Але ж є ті, хто прикривається війною. Чи існує для них дієвий податковий контроль?
Від війни точно не постраждала група підакцизних товарів. Ми навіть відчували дефіцит, щодо палива відчуваємо і зараз. І хоча акцизний податок скасовано, галузь точно не повинна переходити в тінь так, як це фактично відбувається. У нас, на жаль, доля нелегальної продукції виросла кратно. Це стосується тютюну, горілки, палива.
Навести лад на цих ринках має Державна податкова служба та правоохоронні органи. Таку роботу розпочали ще в травні. Відверто кажучи, перевірки підакцизної групи у березні і квітні практично не здійснювалися. Це і призвело до тінізації ринку.
Сьогодні ми вже маємо перші результати. Переконаний, що податкова на цьому не зупиниться, і буде наведено лад в тих галузях, які не постраждали або менше за інші постраждали через війну.
Скільки часу на це треба? І чи є відмінність у перевірках в залежності від регіону?
Протягом місяця ситуація стабілізується у всіх регіонах. При цьому кадрові висновки повинні бути зроблені передусім щодо посадовців держорганів, які відповідальні за цю галузь у конкретному регіоні.
Люди, які допускають роботу нелегалів, мають бути негайно звільнені. Війна не час для сентиментів
Наприклад, центральна податкова служба нещодавно проводила перевірку одного з виробників алкоголю в Полтавській області, і на місці навіть не знайшли представника державної податкової на посту. Це підстава не тільки для звільнення, але й для притягнення до кримінальної відповідальності. Війна – точно не привід заробляти на нелегальній торгівлі алкоголем. Це вже більше подібне на мародерство.
Наскільки різні податкові надходження в залежності від регіонів? Чи є цифри, які приємно здивували?
Якщо говорити про податкову службу, то вона в травні майже виконала мирний довоєнний план надходжень. Зібрали 73 млрд грн із запланованих 73,7 млрд грн, хоча нам прогнозували на початку травня не більше 50 млрд грн.
Здивувало те, що Харків, наприклад, істотно перевиконав планові показники, а ціла низка регіонів Західної України недовиконали. Це до питання про бізнес, який переходить в тінь. Одні у Харкові працюють "в білу", а інші на Закарпатті не сплачують податки, посилаючись на війну. Це свідчить про міру соціальної відповідальності кожного бізнесу і людини.
Ми цю війну зустріли у позитивному сенсі вражаюче. Були приклади самопожертви, відданості країні, коли підприємець з Житомирщини віддав всі свої транспортні засоби армії. А з іншого боку ми бачимо шокуючі приклади зухвалого егоїзму з боку тих, хто намагається заробити на війні, умисно переходячи в тінь.
Є великий бізнес, власники якого очолюють список меценатів, що допомагають армії. Є малий бізнес, який працює з гаслами “10-20-30% прибутку на ЗСУ”. Чи існують у війну якісь податкові поблажки для тих, хто активний у підтримці військових?
Важливо при допомозі армії розуміти, що благодійність – це не замість податків, а понад податки. Бо коли я говорю з великим тютюновим виробником із Західної України, і він розповідає, що на 400 млн грн у нього впали платежі до бюджету, тому що він допомагає армії, мені здається, що тут плутанина в термінах і підміна понять.
Перша й найголовніша допомога армії сьогодні – це перерахунок податків до бюджету. Тому що найперша і найбільша частина бюджетних видатків сьогодні – армія. Благодійність – це шляхетно і правильно, але ле це не може замістити податків.
Сьогодні все, що йде на війну, звільнене від оподаткування. І варіант зарахування певних сум, виданих армії, в рахунок сплати податку не розглядається.
Президент Зеленський заявив: "ні тіньовій економіці". Позбутися її повністю нереально, але який відсоток ви вважаєте допустимим?
Вона завжди є, але йдеться про обсяги. Якщо говоримо про 5-7%, як це є в європейських країнах, то нікуди не дінешся. Але 50% і більше, як це є у нас, не те що неприйнятно, це унеможливлює будь-який розвиток суспільства в цілому. Тіньова економіка – це корупція, клановість, бідність. Це все те, що тримає нас в минулому та гальмує вступ до ЄС.
Якщо взяти за ціль 5-7% тіньової економіки, коли її можна досягнути?
Плануємо, що наступного року повинні дати плюс 7% ВВП. І буде добре, якщо зможемо зробити приріст плюс 2-3% від запланованого за рахунок детінізації. От якщо дамо 9 або 10% ВВП, це буде велика перемога.
Загалом боротьба з тіньовою економікою – це не місячні показники, а річні перспективи. Якщо цей рік буде роком війни, результат може не тільки застигнути, а й бути ще гіршим
Давайте відмовимося від ілюзій. У нас в країні дуже великі проблеми. У деяких регіонах є лише ілюзія спокійного життя і миру. Якщо піддатися цьому почуттю, то можна програти країну в цілому. Нам треба усвідомлювати, що у нас війна не лише на фронті, а за кожну гривню, робоче місце і підприємство.
Війна дійсно триває і тягне за собою одну проблему за іншою. Наприклад, розкрадання гуманітарки і недієвий контроль за нею на митниці. Яка там зараз ситуація?
Ситуація дуже і дуже складна. Це очевидно. Комітет надав їй оцінку (рекомендує зміну керівництва митниці, – ред.). Черга за Кабміном. Вони мають вирішити, що робити далі. Сама по собі зміна керівництва – не запорука успіху, але має йтися про те, щоб людина, яка прийде на позицію, зробила правильні речі.
На митниці потрібен жорсткий контроль за вантажами, зараз масово під видом гуманітарки покидьки оформляють комерційні товари і це вже контрабанда
Гуманітарка повинна в’їжджати за запитом військової частини, військової адміністрації або волонтерської організації. А далі потрібен контроль, щоб саме до них поїхав вантаж.
Скільки заїхало автівок і яка кількість з них була саме для потреб фронту?
Заїхало понад 160 тисяч, переважна більшість цих автомобілів для власного користування. Частина пішла як гуманітарка, але незначна кількість. Ми ухвалили закон про повернення ввізного ПДВ та мита.
Тим, хто вже завіз машину, "заднім числом" сплачувати не доведеться. Було три місяці – хто хотів, той скористався, їм пощастило. Але далі все на звичайних, довоєнних умовах.
Є багато питань, відповідь на які одна: "після перемоги". Зокрема це і про відшкодування за втрачене житло і бізнес. Однак Національна рада з відновлення України вже розробляє плани. На чому зараз зосереджена робота?
Це єдиний орган, який опікується за указом Президента планом відновлення країни від наслідків війни. Дуже складна робота – 2,5 тис. експертів поділені на 23 групи, а групи – на підгрупи.
Групи збираються декілька разів на тиждень і проробляють класний контент. Це не просто презентації, це дійсно слушні пропозиції та проєкти з новими робочими місцями, необхідними інвестиціями тощо. Ми хочемо до кінця місяця вийти до першого завершеного проєкту плану.
Різні проєкти зараз розробляють всі, кому не ліньки. Починаючи від депутатів у Раді, закінчуючи публічними пропозиціями різних політиків та бізнесу в соцмережах. Як ви відділяєте зерна від полови?
Це дійсно не просте завдання. Але погодьтеся, соціальна мережа – це про що завгодно, але точно не про змістовні пропозиції. Мені по-людські шкода тих людей, які надто захоплюються соцмережами. А для конкретної роботи в Раді основним критерієм слушності пропозицій є математика – конкретні розрахунки, які обґрунтовують їх реальність.
Дуже допомагають в цьому наші європейські колеги – експерти, які разом з нами працюють над Планом від Єврокомісії та інших міжнародних структур.
Читайте Новини.LIVE!
