В Україні скасували пожиттєвий моніторинг доходів високопосадовців: як це вплине на перспективи вступу до ЄС
Поділитися
Нещодавно Президент Володимир Зеленський підписав закон, яким зокрема скасовується пожиттєвий фінансовий моніторинг доходів високопосадовців. Йдеться про закон №8008, який мав би забезпечити впровадження в українську практику рекомендацій Європейської комісії щодо боротьби з відмиванням коштів та виконання однієї з вимог надання Україні статусу кандидата в ЄС. Як часто це буває, в українських реаліях все пішло дещо альтернативним шляхом.
Тернистий шлях в Європу
Верховна Рада ухвалила згаданий закон ще 4 листопада. Тоді ж Центр протидії корупції (ЦПК) повідомив, що в закон потрапили правки, подані депутатами Григорієм Мамкою ("Опозиційна платформа — За життя") та Артуром Герасимовим ("Європейська солідарність"). Врешті під час голосування поправки нардепа Мамки були підтримані парламентом.
У правках депутати заклали норму про скорочення строку перебування народних депутатів та топчиновників у статусі "національного публічного діяча" (PEP) до трьох років після звільнення.
"Це означає, що після набуття чинності проєкту держава та банки не зможуть здійснювати посилений фінансовий моніторинг за політиками та топчиновниками після їх звільнення. Тобто через три роки після звільнення колишні посадовці зможуть вільно використовувати набуті корупційні активи, зв‘язки та фінансові злочини, у яких їм допомагатиме минулий статус. Будь-які ліміти щодо статусу PEP не відповідають рекомендаціям FATF та директивам ЄС. До сьогодні українське законодавство також відповідало цьому підходу", — зазначила член правління ЦПК Олена Щербан.
За міжнародними стандартами, зазвичай політики та чиновники високого рівня повинні мати такий статус постійно після перебування на посаді. За інформацією голови правління ЦПК Віталія Шабуніна, пожиттєвий фінмоніторинг PEP діє у багатьох країнах, наприклад, в Австрії, Бельгії, Кубі, Данії, Єгипті, Ефіопії, Греції, Ісландії, Ірландії, Ямайці, Литві, Мексиці, Панамі, Норвегії, Сербії, Словенії, Іспанії, Британії та в багатьох інших.
Центр протидії корупції закликав Президента України ветувати закон, адже його набуття чинності може поставити під питання майбутню євроінтеграцію України та підтримку міжнародних партнерів під час війни.
Особливості правозастосування по-українськи
В коментарі для Новини.LIVE виконавча директорка Центру протидії корупції Дарина Каленюк нагадала, що посилення системи протидії відмиванню коштів є однією з семи вимог до України для отримання статусу кандидата в члени ЄС. Без виконання цієї вимоги ми далі не можемо продовжити рух у сторону ЄС. І це не виключно українська витівка — це стандарт Європейського Союза. Йдеться саме про застосування міжнародних стандартів протидії відмиванню коштів.
Свого часу в Україні було розроблено законодавство щодо фінансового моніторингу відповідно до вимог ЄС. В Україні діяв пожиттєвий фінмоніторинг доходів PEP. Але згаданий закон відкочує нас у минуле.
"Якщо по інших вимогах ми гарно рухаємось в сторону ЄС, зокрема призначено керівника САП, відбувся відбір керівника НАБУ, то у справі протидії відмиванню доходів ми дали "задній хід", — характеризує ситуацію пані Каленюк.
Вона наполягає: ситуацію потрібно терміново змінити — повернути в закон норму про те, що через три роки після звільнення з посади PEP все одно залишається під посиленим фінансовим моніторингом. Таким чином, законодавство України відповідатимемо міжнародним стандартам.
Для українських банків важливо прописати в законодавстві норми, які відповідатимуть стандартам FATF і директивам ЄС. Ці норми мають передбачати застосування ризико-орієнтованого підходу до фінансового моніторингу публічних осіб.
Ризико-орієнтований підхід у фінансовому моніторингу означає, що банк на свій розсуд має перевіряти статус колишнього PEP. Рішення приймається залежно від того, які обов’язки виконувала особа, перебуваючи на публічній посаді. Якщо, наприклад, публічна особа свого часу була директором хронічно збиткового державного підприємства, то вона не має довічно страждати від фінансового моніторингу.
"Українські банки досить часто формально підходять до вимоги здійснення фінмоніторингу. І це не проблема поганого закону, це проблема виконання закону конкретними фінансовими установами. Суть цього підходу полягає в тому, що ми відходимо від формальності й оцінюємо ризики конкретної особи", — пояснює співрозмовниця Новини.LIVE.
Хитка рівновага на шальках Феміди
Три роки чи пожиттєвий фінмоніторинг — як правильно чи як краще? Партнер адвокатського об’єднання "Сергій Козьяков та Партнери" Сергій Козьяков зазначає, що не все так однозначно. І сам по собі строк дії фінмоніторингу ще нічого не означає без врахування загальноправового контексту конкретної країни. Так, наприклад, у Британії, яка є батьківщиною взірцевого правозастосування, строк моніторингу доходів PEP обмежений 12 місяцями.
Про те ж говорить і Андрій Саварець, експерт з правових питань Центру соціально-економічних досліджень "Case Україна". На його думку, визначальними в кожному конкретному випадку є особливості правозастосування в країні і загальноправова культура суспільства. Щоправда, у випадку з Британією потрібно враховувати, що країна вийшла з Євросоюзу і "їм тепер ніхто не указ". А Україна має враховувати вимоги асоціації з ЄС.
"Якби в Україні фінмоніторинг був ефективний, то трьох років моніторингу доходів PEP було б достатньо. В Україні ж чиновники, якщо хочуть легалізувати свої доходи, навіть три роки не чекають — вони роблять це, перебуваючи на посаді. Що в такому випадку дасть пожиттєвий фінмоніторинг? Те, що чиновники збільшать штатну чисельність перевіряючих?" — завдається питанням юрист.
Втім, виконавча директорка Центру протидії корупції Дарина Каленюк у своїх висновках непохитна. На її думку, Президент і уряд мають зрозуміти, що відбулась величезна "підстава". І єдиний варіант дій зараз — повернути норму закону про довічний фінмоніторинг PEP.
Читайте Новини.LIVE!
