В Україні планують повернути податкові перевірки: що чекає на бізнес
Поділитися
В Україні з 1 липня 2023 року влада планує повернути податкові перевірки. Відповідний законопроєкт № 8401 чекає на друге читання у Верховній Раді.
Про те, до чого варто готуватися бізнесу, розповіла юрист Наталія Куріленко.
Проведення податкових перевірок
Як зазначила фахівчиня, з огляду на російську агресію у проєкті закону передбачили умови для безпечного здійснення податкових перевірок. Документальні й фактичні перевірки проводитимуть за таких умов:
- доступ, допуск до територій, приміщень та майна тощо, пов'язаних із об'єктами оподаткування;
- доступ, допуск до фінансово-господарських документів, що пов'язані з обчисленням та необхідністю сплати податків;
- здійснення інвентаризації засобів, матеріальних цінностей, готівки.
Як пояснює юрист, за наявності вищевказаних умов можливе здійснення перевірок податківцями. Водночас, яким чином платники податків мають підтверджувати наявність чи відсутність зазначених умов, у законопроєкті не вказано.
Документальні перевірки, які розпочали до війни, мають поновитись на невикористаний термін. Якщо не буде безпечних умов для здійснення таких перевірок, їх можуть зупинити на підставі наказу керівництва контролюючих органів до усунення перешкод. Копії таких наказів розміщуватимуть в електронних кабінетах платників податків та надсилатимуть на електронні адреси. Водночас, хто, яким чином та в які терміни повинен усунути такі перешкоди, у законопроєкті також не вказано.
Залишається відкритим питання, що робити у випадку, якщо приміщення платника пошкоджене, доступ до необхідних документів неможливий чи вони знищені, або ж об'єкти для інвентаризації недоступні. Тому саме на плечі платників податків ляже відповідальність про необхідність сповіщення контролюючих органів про відсутність умов для безпечної перевірки, навіть якщо вони не знатимуть, чи будуть їх перевіряти.
Негативним моментом є те, що документи, які зможе перевіряти податкова, починаються з 2017 року (оскільки терміни давності зупинили ще під час пандемії), і тепер у податківців "розв'язані" руки.
Ще одним "бонусом" стане скасування штрафів у разі оплати нарахованих податків. Так, якщо суми податків сплатити упродовж 30 днів, нараховані штрафні санкції будуть скасовані разом з пенею. Проте й оскаржити відповідні податкові рішення буде неможливо.
Мінфін планує отримати в рамках законопроєкту №8401 лише за половину року близько 10 млрд гривень. Водночас, результати перевірок та їхня правомірність прогнозовані, проте не на користь самих платників податків, додала юрист.
Повернення штрафів
Очікується, що повернуться штрафи, які існували до війни. Зокрема, за роботу без касових/РРО. З 1 січня минулого року багато підприємців мали вже працювати з РРО, якщо мають валютну виручку, чи POS-термінал/інтернет еквайринг. Проте після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну уряд скасував таку необхідність.
Ще передбачені штрафи за те, що бізнес не був зареєстрований, у розмірі від 17 тис. до 85 тис. грн. Таке покарання за здійснення господарської діяльності без держреєстрації як суб'єкта господарювання передбачене ст. 165 Кодексу України.
Також до вищевказаної суми доведеться доплатити 18% ПДФО, 1,5% військового збору, а також штраф за несвоєчасну сплату податку 20% за весь час незаконного функціонування бізнесу.
Більше про бізнес
Нагадаємо, за час дії закону про необхідність використання ФОПами касових апаратів виписали майже 60 тисяч штрафів. На початку війни запровадили мораторій, однак у липні 2023 року його планують скасувати.
Також ми писали, що в Україні фізособи-підприємці та наймані працівники, діяльність яких призупинилась на час перебування області в "червоній" зоні, можуть оформити одноразову матеріальну допомогу з державного бюджету. Сума становить 8 тисяч гривень.
Читайте Новини.LIVE!
